Астрономи натрапили на справжню рідкість у нашому галактичному сусідстві — планетну систему, де шість світів рухаються в чітко вивіреному танці. Вона розташована навколо зорі HD110067, яка лежить приблизно за 100 світлових років від Землі. Завдяки своїй яскравості це найпомітніша з відомих систем, що містить чотири або більше планет, а отже — найперспективніший об’єкт для дослідження їхньої будови.
Орбіти планет
Історія відкриття розпочалася у 2020 році, коли космічний телескоп TESS зафіксував перші транзити — характерні падіння яскравості зорі, коли перед нею проходить планета. Спочатку науковці розпізнали лише два об’єкти. Згодом серія нових спостережень вказала на можливість існування чотирьох планет, але розрахувати їхні орбіти довго не вдавалося.
Ситуація прояснилася, коли до справи залучили телескоп CHEOPS (Characterising Exoplanet Satellite) Європейської космічної агенції (ESA). Отримані дані підтвердили перші три планети й розкрили головну таємницю зорі: всі її супутники перебувають в орбітальному резонансі.
Найближча планета здійснює повний оберт навколо зорі за 9,11 дня. Наступна витрачає на це 13,67 дня. Третя планета замикає першу трійку з періодом 20,52 дня.
Вловивши цей математичний ритм, науковці змогли передбачити орбіти інших планет, які досі залишалися непоміченими. Зіставивши математичну модель із ранніми аномаліями в яскравості зорі, команда підтвердила існування ще трьох зовнішніх планет.
Первинний хаос
Зазвичай більшість планет народжуються в подібному резонансі. Проте згодом ця тендітна рівновага легко руйнується: поява гігантського водневого світу, гравітаційний вплив сусідньої зорі чи потужні зіткнення хаотично зміщують орбіти. Науковці оцінюють, що лише близько 1 % усіх планетних систем здатні зберегти свій початковий орбітальний резонанс.
Зоря HD110067 дає унікальну можливість побачити систему в її первинній конфігурації — такою, якою вона була створена мільярди років тому.
Що ховається під атмосферами?
За оцінками астрономів, маса кожного із шести світів менша за масу Нептуна. У нашій Сонячній системі аналогів планет такого класу немає. Вони мають об’ємні, щільні атмосфери, схожі на оболонки Урана чи Нептуна.
Саме ці газові куполи роблять систему HD110067 чудовим кандидатом для детального аналізу за допомогою космічного телескопа James Webb. Дослідники прагнуть з’ясувати, чи є ці планети кам’янистими світами на кшталт Землі чи Венери, але з надпотужними атмосферами, та чи існує під їхніми хмарами тверда поверхня з океанами рідкої води.
Раніше ми повідомляли про те, як близька до Землі екзопланета виявилася океанічним світом.
За матеріалами Sky at Night Magazine
