Науковці використали супутникові дані для того, аби визначити, як змінюється рівень поверхні у 465 найбільших містах Землі. Дані свідчать, що вони надзвичайно повільно, міліметр за міліметром, тонуть у ґрунті під власною вагою.
Вимірювання руху землі
Як показують нові супутникові дані, ґрунт під великими містами нашої планети щорічно просідає. Найбільше це стосується міст в Азії та Мексиці. У цих містах є підвищений ризик пошкодження будівель та міських комунікацій. Про це повідомляє сайт phys.org.
Осідання землі — це поступове просідання ґрунту, яке може пошкоджувати будівлі, фундаменти та системи водовідведення та каналізації, а також підвищувати ризики повеней. Проте інформації про динаміку осідання землі досі обмаль, що ускладнює для політиків визначення, де ризики зростають і де потрібне термінове втручання. Попередні оцінки часто ґрунтувалися на різних методах і часових періодах або охоплювали лише невелику кількість міст, що ускладнювало глобальні порівняння.
Шенглі Тао, Сьє Ху та їхні колеги проаналізували високоякісні супутникові дані, зібрані між 2014 та 2023 роками, щоб виміряти рух землі у 465 містах у 107 країнах. Їхні результати опубліковані в журналі Nature Cities.
Темпи просідання великих міст
Деякі райони Мехіко зафіксували найшвидше локальне просідання — приблизно 217 мм на рік (8,5 дюйма на рік), хоча середня швидкість просідання по місту склала лише 8 мм на рік (0,3 дюйма на рік). Торреон (також у Мексиці) просідав приблизно на 17 мм на рік (0,7 дюйма на рік).
На регіональному рівні найсильніші швидкості просідання були в Азії: Медан (приблизно 33 мм на рік — 1,3 дюйма на рік), Бандунг в Індонезії (22 мм на рік — 0,9 дюйма на рік) та Ісфахан в Ірані (11 мм на рік — 0,4 дюйма на рік) мали найвищу середню міську швидкість просідання.
Щорічні переміщення землі були загалом стабільними у Бостоні, Нью-Йорку, Лондоні, Пекіні, Токіо, Сеулі, Сіднеї, Монтевідео та Неаполі, при цьому оцінені швидкості просідання та підняття коливалися від 0,1 до 1,9 мм на рік (0,004 — 0,075 дюйма на рік). Через їхній невеликий розмір ці виміри слід сприймати обережно.
Автори попереджають, що дев’ятирічне дослідження зосереджувалося на відносному локальному просіданні землі великих міст, може не охоплювати території за межами адміністративних кордонів і має більшу невизначеність у регіонах із розрідженою мережею наземних станцій. Продовження моніторингу може підтвердити, чи ці тенденції зберігаються, і допомогти у спрямованих заходах.
