До тижневої добірки NASA потрапили чотири кадри. Телескоп James Webb показав галактики, яких гравітація розмножила й вигнула. Обсерваторія Chandra допомогла пояснити походження радіохмари у формі скрипкового ключа. Фотограф агенції зняв світну «медузу» над Флоридою після старту вантажної місії CRS-35, а SpaceX показала малі супутники під обтічником Falcon 9. Розповідаємо, що зображено на кожному знімку.
Дзеркальна зала навколо скупчення MACS J0454
James Webb сфотографував скупчення галактик MACS J0454.1-0300. Більшість його учасників має вигляд золотавих еліптичних галактик, і найбільша та найяскравіша з них розташована в центрі кадру. Довкола видно сильно викривлені помаранчеві галактики, найбільші з яких вишикувалися в широку дугу навколо центру скупчення. Ці об’єкти лежать набагато далі, і їхнє світло дістається до нас крізь скупчення.
Астрономи називають це явище гравітаційним лінзуванням. Величезна маса скупчення викривляє простір-час, і світло фонових галактик відхиляється. Їхні зображення збільшуються, стають яскравішими й деформуються. Одна далека галактика може з’явитися на знімку кілька разів у вигляді витягнутих копій. У NASA порівняли такий кадр із кімнатою кривих дзеркал. Для науковців скупчення працює як природний телескоп, що допомагає роздивитися галактики, надто тьмяні для прямих спостережень.
ESA/Webb оприлюднило зображення 29 вересня як зображення місяця, а 9 жовтня NASA додала його до своєї добірки зображень дня.
Скрипковий ключ за Чумацьким Шляхом
Радіоджерело, яке астрономи прозвали «Скрипковим ключем», довго не мало пояснення. Воно розташоване майже точно за площиною нашої Галактики, і зорі, газ та пил Чумацького Шляху затуляють його від земних спостерігачів. Розібратися допомогли телескопи, здатні зазирнути крізь цю завісу.
Рентгенівська обсерваторія NASA Chandra та німецький рентгенівський телескоп eROSITA зафіксували на місці «ключа» розріджений гарячий газ. Такий газ заповнює скупчення галактик, одні з найбільших структур Всесвіту, що об’єднують сотні галактик. Подальший аналіз показав, що тут зливаються два скупчення.
На композитному знімку газ температурою в мільйони градусів позначено синім. Червоним показано дані LOFAR, європейської мережі низькочастотних радіотелескопів, і саме в радіодіапазоні проступає музичний символ. Інфрачервоні дані Британського інфрачервоного телескопа UKIRT на зображенні переважно білі.
Команда під керівництвом Андреа Боттеона з Національного інституту астрофізики Італії (INAF) пропонує двоетапне пояснення. Спершу надмасивна чорна діра в центрі скупчення пережила спалах активності й викинула хмари заряджених частинок і магнітних полів зі швидкістю, близькою до світлової. Хмара яскраво світилася в радіодіапазоні й поступово згасла, коли частинки втратили енергію. Кілька сотень мільйонів років тому скупчення зіткнулися, стиснули стару хмару й знову надали її частинкам енергії, і вона вдруге засвітилася в радіохвилях. Певну роль у цьому могли відіграти ударні хвилі від зіткнення, схожі на звуковий удар надзвукового літака.
Напрямок зіткнення визначили за рентгенівськими даними. Дослідники вилучили зі знімка симетричну овальну складову гарячого газу й проаналізували залишок. Найяскравішими виявилися ділянки ліворуч і праворуч від центру, найтьмянішою середина. За таким розподілом видно, що скупчення зіткнулися вздовж горизонтальної осі кадру й тепер віддаляються одне від одного.
Схожість на скрипковий ключ випадкова. Це парейдолія, схильність мозку бачити знайомі обриси у випадкових формах. Статтю про дослідження опублікував журнал Astronomy & Astrophysics.
Медуза над мисом Канаверал
13 жовтня о 6:33 за східноамериканським часом (13:33 за київським) зі стартового комплексу SLC-40 станції Космічних сил на мисі Канаверал піднялася ракета Falcon 9 з вантажним кораблем Dragon. Так почалася місія CRS-35, 35-й рейс SpaceX за контрактом NASA на постачання Міжнародної космічної станції. На борту майже 2,9 т вантажу. Серед нього останній комплект розгортальних сонячних батарей iROSA, які збільшать енергозабезпечення станції. Корабель також везе обладнання для виготовлення штучних сітківок у мікрогравітації та тривимірні моделі серцевої тканини для випробування ліків.
Ракета стартувала перед світанком, і фотограф NASA Джон Краус зняв так звану «медузу». Земля ще лежала в темряві, а вихлоп ракети, піднявшись у верхні шари атмосфери, вже потрапив під сонячні промені. Тиск повітря там дуже низький, тож гази розширюються широким куполом, під яким тягнуться світні «щупальця». Шлейф було видно в багатьох штатах на сході США.
Безпілотний Dragon мав автоматично пристикуватися до модуля Harmony 15 жовтня. Корабель пробуде на станції близько місяця, а потім поверне на Землю результати експериментів і обладнання.
Попутники під обтічником
Останній кадр зробили ще до старту. На фото SpaceX малі супутники закріплені вздовж центральної конструкції, довкола вигинаються чорні стінки головного обтічника. Невдовзі після зйомки його стулки зімкнули над вантажем.
1 жовтня об 11:32 за тихоокеанським часом (21:32 за київським) Falcon 9 стартувала з бази Космічних сил Ванденберг у Каліфорнії в межах місії Transporter-18. У програмі групових запусків Transporter місце на одній ракеті ділять багато замовників, і цього разу на орбіту вивели 130 корисних навантажень. Перший ступінь летів уже вдвадцятип’яте, повернувся на базу й сів на майданчик LZ-4.
Серед комерційних апаратів були три, яких підтримує NASA. Кубсат ASCENT Propulsion Dual Mode випробує нові технології рушійних систем. SPRITE (Supernova Remnants and Proxies for ReIonization Testbed Experiment) розробила Лабораторія атмосферної та космічної фізики Університету Колорадо в Боулдері. Цей 12-юнітовий кубсат несе спектрограф далекого ультрафіолету. Він картографуватиме залишки наднових у Чумацькому Шляху та Магелланових Хмарах і вимірюватиме, яка частка іонізувального випромінювання виходить із відносно близьких галактик. Такі дані допомагають зрозуміти епоху реіонізації, коли перші зорі й галактики іонізували водень у молодому Всесвіті. Апарат SSPICY (Small Spacecraft Propulsion and Inspection Capability) відпрацює методи огляду неактивних супутників, які допоможуть оцінювати стан старої техніки просто на орбіті.
