Знайдений в Азербайджані метеорит, який колись був частиною Меркурія, розповів науковцям про хімічний склад цієї планети. Виявилося, що її магма містить багато сірки, й моделювання її утворення показує, що вона за своїми властивостями сильно відрізняється від земної.
Метеорит Індарх
Нещодавно в журналі Geochimica et Cosmochimica Acta з’явилася стаття, присвячена геологічним дослідженням Меркурія. Досі найближча до Сонця планета не дуже привертала увагу науковців у цьому плані, проте зараз усе трохи змінилося.
Річ у тім, що з поверхні Меркурія, на відміну від Марса, зразки досі не відібрані для дослідження. Однак її хімічний склад більш-менш відомий завдяки спектрографічним дослідженням. І ось тепер у дослідників виникла можливість вивчити його докладніше.
Допоміг їм у цьому метеорит Індарх, знайдений 1891 року в Азербайджані. Колись він був частиною Меркурія, але згодом був викинутий унаслідок якоїсь події. Метеорити з інших планет — не така вже й рідкість, але фрагментів Меркурія на Землі зовсім небагато.
Магма Меркурія
Наявність зразка у вигляді метеорита Індарх надала науковцям справді рідкісну можливість. Вони достатньо уважно вивчили не лише хімічний склад, а й внутрішню структуру того, що колись було магмою на Меркурії.
Потім дослідники взяли речовини, з яких складається зразок, і спробували відтворити умови, що панували на Меркурії в минулому. Сьогодні він повністю позбавлений будь-якої геологічної активності, але колись був кулею з розплавленої магми.
Та чи була вона схожою на те, що відбувалося тоді на Землі? Не зовсім. Як і на Землі, розплавлені породи переважно складалися з кремнію, алюмінію та заліза. Однак другим за вмістом компонентом у них був кисень — тобто за своєю суттю це були оксиди.
А ось на Меркурії місце кисню займає сірка. Для сучасного стану поверхні першої від Сонця планети це не дуже важливо. А ось на початку її існування це відігравало неабияку роль. Адже ця речовина знижує температуру плавлення магми приблизно на 200 градусів. А значить, поверхня Меркурія довше залишалася рідкою.
За матеріалами phys.org
