Влітку 2022 року астрономи виявили найпотужніший швидкий радіосплеск (FRB), який коли-небудь спостерігався. Він також став найвіддаленішою з відомих дотепер подій такого характеру, оскільки йшов до нас більш ніж половину того часу, що існує Всесвіт.
Дивовижний швидкий радіосплеск
Астрономи під егідою Північно-Західного університету визначили місце народження нового швидкого радіосплеску, і воно справді досить цікаве. Використовуючи зображення космічного телескопа NASA Hubble, дослідники зрозуміли, що цей радіосплеск надійшов не від однієї галактики, а від цілої групи зі щонайменше семи зоряних систем.
Галактики з цієї групи, схоже, взаємодіють одна з одною — можливо, навіть перебувають на шляху до потенційного злиття. Такі скупчення є рідкісними й, можливо, призвели до умов, які спровокували швидкий радіосплеск. Ця несподівана знахідка може кинути виклик науковим моделям того, як утворюються швидкі радіосплески та що їх породжує.
«Без зображень, отриманих Hubble, все ще залишалося б загадкою, чи походить цей FRB з однієї галактики, чи з якоїсь галактичної системи, що взаємодіє», — сказала Алекса Гордон з Північно-Західного університету, яка очолювала дослідження.
Народження зі згустку?
Швидкі радіосплески — це короткі потужні радіосплески. Вони генерують більше енергії за один швидкий спалах, ніж наше Сонце випромінює за цілий рік. А рекордний сплеск (названий FRB 20220610A) був ще екстремальнішим, ніж його попередники.
Він не лише був у чотири рази енергійнішим за ближчі спалахи, а й став найвіддаленішим з усіх досі відкритих. Коли FRB 20220610A виник, Всесвіту було лише 5 млрд років (для порівняння, зараз йому 13,8 млрд років).
За ранніми спостереженнями, радіосплеск виник поблизу неідентифікованої аморфної плями, яку астрономи спочатку вважали або однією неправильною галактикою, або групою з трьох далеких зоряних систем. Але тепер чіткі зображення Hubble дозволяють припустити, що ця пляма може бути щонайменше сімома галактиками, які перебувають на неймовірно близькій відстані одна від одної. Насправді ці зоряні системи настільки близькі одна до одної, що всі вони могли б поміститися всередині нашого Чумацького Шляху.
Загадкові вибухи
Астрономи відкрили близько 1000 радіосплесків із моменту їхнього першого виявлення 2007 року, однак їхні джерела залишаються досі невизначеними. Хоча вчені ще не дійшли консенсусу щодо можливих механізмів їхнього виникнення, вони загалом погоджуються, що джерелом має бути компактний об’єкт, такий як чорна діра або нейтронна зоря.
Зрозумівши, що таке швидкі радіосплески, астрономи могли б не лише дізнатися про загадкові явища, а й про справжню природу самого Всесвіту. Коли електромагнітні хвилі від цих подій нарешті потрапляють у наші телескопи, вони пройшли шлях довжиною в мільярди років з далекого раннього Всесвіту. Під час цієї одіссеї вони взаємодіють з матерією на своєму шляху.
Щоб продовжувати досліджувати швидкі радіосплески та їхнє походження, астрономам потрібно виявляти й вивчати більше таких сигналів. Оскільки технології постійно стають все чутливішими, дослідники кажуть, що виявлення значно тихіших подій, які ми досі не чули, вже не за горами.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
