12 серпня 2026 року мешканці та гості східної Іспанії та Балеарських островів (Майорки, Менорки, Ібіци та Форментери) стануть свідками надзвичайного астрономічного видовища. Просто біля самого горизонту відбудеться повне сонячне затемнення, яке вчені та астрономи-аматори називають затемненням під час заходу Cонця.
На північно-західному узбережжі Майорки о 20:31 за центральноєвропейським літнім часом (CEST) (21:31 за Києвом) Сонце повністю сховається за Місяцем на 1 хвилину 36 секунд. У цей момент воно перебуватиме лише за 2,7° над горизонтом. Якщо небо буде безхмарним, білувата сонячна корона може набути теплого жовтувато-помаранчевого відтінку, адже світло проходитиме крізь товстий шар земної атмосфери, де короткохвильова синя складова спектра сильніше розсіюється. А вже приблизно за 18 хвилин після завершення повної фази Сонце зайде за обрій Середземного моря.
Як місячна тінь прощається із Землею
Спостерігачі на Балеарських островах стануть останніми на Землі, хто побачить повну фазу цього затемнення. Відомий астроном Тайлер Нордгрен, автор книжок про сонячні затемнення, радить: щойно після повної фази на небі знову спалахне ефект «діамантової каблучки» або «вогняне кільце», варто негайно розвернутися спиною до Сонця. Саме в цей момент можна побачити, як місячна тінь буквально «відривається» від поверхні Землі, прямуючи в космос. Якщо на горизонті будуть далекі хмари й атмосферні умови виявляться сприятливими, рух тіні може стати добре помітним на їхньому тлі, створюючи вражаючий тривимірний ефект.
Феномен «подвійного заходу»
Звичайний захід Сонця — це поступовий процес: небо повільно темніє зі сходу, тоді як західний горизонт ще довго залишається яскравим. Проте повне сонячне затемнення диктує свої закони й створює аномальні сутінки. Денне світло згасає миттєво, кольори ландшафту викривляються, а небо набуває специфічного металевого відтінку. Освітленість падає за лічені секунди, ландшафт набуває неприродних кольорів, а небо часто стає сталево-синім або металево-сірим, створюючи незвичне відчуття штучних сутінків.
12 серпня 2026 року ці два типи сутінків накладуться один на одного: природний захід Сонця затінюватиме небо знизу, а місячна тінь — зверху. Досвідчені мисливці за затемненнями описують такий стан як відчуття, що повністю суперечить законам природи.
Глибока темрява Середземномор’я
Під час звичайного вечора сонячні промені продовжують підсвічувати верхні шари атмосфери ще тривалий час після того, як диск сховався за обрієм. Це означає, що сонячне світло буде штучно заблоковане Місяцем саме тоді, коли Сонце піде за обрій. Наслідком стануть аномально темні сутінки та раптове зникнення традиційного вечірнього післясвічення над морем. Щоб повністю відчути цей ефект, астрономи радять залишатися на оглядових майданчиках щонайменше годину після завершення повної фази.
Чому це затемнення є історичним?
Космічна геометрія затемнень не є новою: смуга повної фази в серпні 2026 року матиме ширину 294 км та довжину 8400 км. Вона розпочнеться в Арктиці, пройде крізь Гренландію, Ісландію й завершиться в Середземному морі.
Унікальність полягає в доступності для спостережень. Оскільки понад 70 % нашої планети вкрито водою, фінальні та початкові точки затемнень майже завжди припадають на безлюдні океанічні простори або важкодоступні полярні зони. Те, що цього разу фінал космічного шоу відбудеться прямо над розвиненою інфраструктурою середземноморських курортів, — велетенська удача. В епоху цифрових технологій подібний «захід Сонця» фіксували на відео лише раз — у Патагонії (Аргентина) у 2010 році. Наступний схожий шанс випаде людству лише у листопаді 2030 року на узбережжі Австралії.
Раніше ми розповідали, як сонячне затемнення впливає на живих істот.
За матеріалами skyatnightmagazine.com
