Вчені знайшли наднову проміжного типу

Вчених зацікавила незвична наднова, яка почала згасати, а потім спалахнула з новою силою. Астрономи вважають, що вона являє собою новий тип цього явища, який є проміжним між тим, що відбувається в одиничних і тісних подвійних системах.

Наднова
Наднова. Джерело: M. Weiss

Незвична наднова

Вчені з університетів Кіото та Осаки, які працюють із масивом антен ALMA, що розташований у Південній Америці, зробили цікаве відкриття в іншій галактиці. Вони спостерігали наднову SN 2018ivc, яка поводилась трохи несподівано і почала тьмяніти через 200 діб після вибуху.

Вони вирішили ще раз її перевірити у момент, коли від вибуху минуло 1000 діб. На їхнє здивування, наднова не потьмянішала, а знову набрала яскравості, ніби відродившись. Це перше подібне явище, яке вдалося спостерігати у міліметровому діапазоні. І саме ця обставина дала вченим можливість пояснити, що вони, власне, спостерігають.

На думку науковців, вони мають справу з явищем нового типу, яке займає проміжне положення між надновими типу І та ІІ. І пов’язане воно з тим, що у зорі є компаньйон, але він перебуває на певній відстані від неї.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше
Що побачили вчені
Що побачили вчені. Джерело: NASA/ESA Hubble Space Telescope

Складне минуле наднової зорі

Наднові — це одні з найпотужніших вибухів у Всесвіті. Вчені поділяють їх на два типи й безліч підтипів. У першому випадку в зорі, що вибухає, є компаньйон, який протягом тисяч років до вибуху відтягує на себе її зовнішні шари. Це прискорює процес, але, зрештою, призводить до великих втрат маси.

Другий випадок трапляється, коли у зорі немає компаньйона або він розташований занадто далеко від неї. Тоді вона випалює весь свій водень до кінця та починає формувати все важчі елементи. Це завершується колапсом і утворенням значно важчого залишку, на який після вибуху падає чимала частина викинутого матеріалу.

Вченим давно хотілося дізнатися, що буває, коли компаньйон розташований не зовсім поруч із зорею, але й не надто далеко. І саме SN 2018ivc надала їм таку можливість. Дослідники встановили, що приблизно за 1500 років до вибуху компаньйон зорі відтягнув від неї значну частину речовини, яка повисла у просторі як оболонка.

Коли зоря вибухнула, то наднова виявилася відносно слабкою і почала згасати через 200 діб ще до того, як викид дістався цієї оболонки. Після цього він продовжив свій рух, у проміжку між 200 і 1000 діб дістався її та спалахнув із новою силою.

За матеріалами Рhys.org.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Чорна діра виявилася зорею, що швидко обертається
На світлинах NASA помітно несподіване зростання мангрових лісів
До рекордної температури охолодили атоми на китайській космічній станції
Рідкісна система випромінює радіосигнали кожні 8 хвилин
Телескоп Euclid представив перший масштабний зріз космосу
NASA розпочинає нову ініціативу з повернення марсіанських зразків
Загадка аномальних струменів Центавра А розгадана
Кільце навколо чорної діри M87* підтвердили незалежним методом
Космічна платинова лихоманка може залишити земні шахти без прибутку
Rocket Lab підняла ціну запуску ракети Neutron ще до першого старту