Одним із перспективних способів боротьби з глобальним потеплінням є розпилювання аерозолів на великій висоті. Воно потребує застосування спеціальних літаків. Однак, як нещодавно довели вчені, цілком можна обійтися і тими апаратами, що вже існують.
Літаки для розсіювання аерозолів
Боротьба з глобальним потеплінням може виявитися легшою і дешевшою, ніж вважалося досі. Принаймні, так стверджують науковці, які нещодавно дослідили можливості удосконалення давно запропонованого способу боротьби з ним. Йдеться про розсіювання аерозолів на великій висоті.
Аерозоль — це система, що складається з крапельок води чи твердих частинок, що рівномірно розподілені у газовому об’ємі. Прикладом їх можуть бути дим та туман. Якщо вони сконцентровані на великій висоті, то здатні відбивати промені сонячного світла і зупиняти таким чином нагрівання атмосфери.
З урахуванням ситуації щодо зміни клімату, ніхто не сумнівається в тому, що захист нашої планети за допомогою аерозолів — хороша ідея. Однак, як показали попередні дослідження, для того, аби ця дія була ефективною, речовини мають розпилюватися на висотах понад 20 км. А сучасні літаки так високо зазвичай не підіймаються.
Неефективне, але правильне рішення
Стандартна методика, яку пропонують для боротьби з глобальним потеплінням, полягає в тому, що аерозолі треба розпиляти на великій висоті над екваторіальними регіонами. Нині ж дослідники зацікавилися питанням, чи можна досягти того самого ефекту, якщо розпиляти їх у значно вищих широтах і на висоті лише 13 км.
Для експерименту вони взяли той самий діоксид сірки, що пропонувався у попередніх дослідженнях. Його ефективність добре доведена ще від часів, коли науковці вивчали наслідки виверження вулканів. Тож дослідники змоделювали ситуацію, коли цей газ вводять в атмосферу у вказаному місці.
Дослідження показали, що введення в атмосферу діоксиду сірки на низьких висотах — ефективний крок для боротьби з нагріванням планети. Але він на третину менш ефективний, ніж розпилювання аерозолів на більшій висоті. Та й тримаються вони в атмосфері значно менше часу. Тож загалом їх потрібно значно більше.
Але все ж новий варіант розпилювання аерозолів набагато кращий. Бо для того, щоб робити це на висоті понад 20 км, потрібно заново проєктувати й будувати спеціальні літаки. А попередні дослідження показали, що на це можуть піти десятиліття.
Якщо ж робити це на малих висотах, то почати можна набагато раніше, використовуючи ті літальні апарати, що є зараз. Звичайно, їх теж доведеться переробляти, але все ж це потребуватиме значно менше часу. А час — це найважливіше, коли йдеться про кліматичні зміни.
За матеріалами phys.org
