24 червня японська компанія ispace провела пресконференцію, присвячену причинам аварії апарата Resilience. Фахівці підтвердили початкове припущення, згідно з яким причиною аварії став збій у роботі лазерного далекоміра.
Апарат Resilience був запущений у січні 2025 року. Він став другою спробою ispace досягти Місяця. Її перший місячний апарат «Хакуто-R» розбився 2023 року під час спуску. Тоді причиною аварії стала помилка в програмному забезпеченні апарата.
Після 3,5-місячного перельоту, що включав кілька гравітаційних маневрів, Resilience вийшов на орбіту навколо Місяця. Протягом наступного місяця апарат поступово знижував висоту своєї орбіти, тоді як інженери готувалися до його посадки.
Resilience розпочав посадку 5 червня. Протягом більшої частини операції спуск японського апарата відбувався в штатному режимі. Але незадовго до посадки контакт із ним було втрачено. Пізніше американський зонд LRO зазнімкував слід, що залишився на місячній поверхні після падіння Resilience.
Одразу після аварії в ispace повідомили, що вважають найімовірнішою причиною аварії — збій у роботі лазерного далекоміра, що використовувався для визначення точної відстані до поверхні. На пресконференції, що відбулася 24 червня, представники компанії підтвердили це припущення. За словами фахівців, далекомір передавав дані з запізненням, що призвело до неправильного визначення відстані до поверхні. У момент втрати зв’язку Resilience перебував на висоті 192 метри, знижуючись зі швидкістю 42 метри на секунду. Через п’ять секунд після цього він розбився.
За підрахунками астронома Скотта Менлі, якби в момент втрати зв’язку Resilience перебував лише на 200 метрів вище, то з урахуванням гальмування апарат зумів би здійснити м’яку посадку.
Based on a deceleration of 2.4m/s^2 they would have taken 17.5 seconds to decelerate – 368metres would be the stopping distance. They had 192m left at that point.
So after flying millions of km they missed their deceleration point by less than 200m
— Scott Manley (@DJSnM) June 24, 2025
Інженери ispace розглянули дві основні версії можливої несправності далекоміра. Перша, полягає в помилці під час встановлення обладнання або неправильної орієнтації апарата під час спуску. Друга гіпотеза передбачає деградацію приладу в польоті або його від початку нижчі характеристики, ніж передбачалося. Поки фахівці схиляються до другої версії.
Із семи спроб посадки на Місяць, здійснених приватними компаніями останніми роками, тільки одна може вважатися повністю успішною. Йдеться про апарат Blue Ghost компанії Firefly Aerospace, який сів на Місяць у березні. Blue Ghost був запущений разом із Resilience на ракеті Falcon 9.
Попри дві невдачі поспіль, ispace продовжує підготовку до своєї третьої спроби посадки на Місяць. Вона запланована на 2027 рік. Місцем висадки апарата має стати 320-кілометровий кратер Шредінгера, розташований поблизу південного полюса Місяця.
За матеріалами Phys.org
