Всесвіт наповнений загадками. Але найцікавіші з них часом мають доволі раціональне походження. Астроном із Гарварду Аві Лоеб, відомий своїми незвичайними гіпотезами, знову здивував наукову спільноту. Цього разу він припустив, що нещодавно виявлений другий сусід Землі може бути не астероїдом, а втраченою реліквією радянської космонавтики.
Таємничий квазісупутник
У серпні астрономи виявили об’єкт 2025 PN7 — невелике тіло, що тимчасово рухається навколо Сонця по схожій із Землею орбіті. Такі об’єкти називають квазісупутниками. Однак Лоеб запропонував сенсаційне пояснення: це може бути залишок радянської місії «Зонд-1», запущеної до Венери у квітні 1964 року. Апарат, який мав стати першим посадковим модулем на Венері, через технічні несправності зник у космічній безодні.
Щоб довести свою теорію, Лоеб разом із колегою Адамом Гібердом відтворив траєкторію польоту «Зонда-1». Порівнявши її з орбітою 2025 PN7, дослідники дійшли висновку, що вони можуть бути пов’язані. За їхньою версією, апарат, намагаючись досягти Венери, вийшов на сонячну орбіту і тепер, пів століття потому, повернувся до Землі як «другий місяць». Альтернативне пояснення — це верхній ступінь ракети-носія, що вивела «Зонд-1» у космос.
Космічні реліквії
Ця ідея не така фантастична, як здається. У 2020 році об’єкт 2020 SO, спочатку прийнятий за астероїд, виявився верхнім ступенем ракети Centaur місії NASA Surveyor 2, запущеної 1966 року. Понад 50 років ця техногенна примара мандрувала Сонячною системою, перш ніж її вдалося ідентифікувати.
Лоеб пропонує простий спосіб перевірити гіпотезу — провести спектральний аналіз 2025 PN7. Хімічний склад поверхні об’єкта миттєво видасть його походження: природне чи технологічне. Якщо це справді «Зонд-1», ми отримаємо унікальну можливість вивчити артефакт ранньої космічної ери, що дивовижним чином повернувся додому.
Раніше ми пояснювали детально, що таке квазісупутники та де їх шукати.
За матеріалами medium.com
