Китайські вчені, що досліджують зразки, зібрані апаратом «Чан’е-5», виявили у них бусини вулканічного скла віком 123 млн років. Це означає, що виверження лави на поверхню нашого супутника продовжувалися значно довше, ніж вважалося раніше.
Вулканізм на Місяці
Група професора Лі Цюлі з Інституту геології та геофізики Китайської академії наук опублікувала чергове сенсаційне дослідження зразків, зібраних апаратом «Чан’е-5». Робота була виконана разом із Нанкінським університетом та Державним університетом Олбані в Нью-Йорку і присвячена місячному вулканізму.
Дослідники вже давно знають, що місце посадки апарата «Чан’е-5» вкрите достатньо молодими вулканічними породами. Але їхній точний вік досі викликає суперечки у вчених. Тож цього разу геологи звернули увагу на природні скляні бусини — крихітні сфери, що колись були розплавленими краплями матеріалу, які застигли, зберігши форму.
Скляні бусини утворюються внаслідок багатьох природних процесів, наприклад, під час ударів метеоритів. З 3000 сфер, які виявили у зразках, зібраних «Чан’е-5», та дослідили вчені, переважна більшість є саме такими.
Проте дослідження ізотопів сірки показало, що частина бусин утворилася з розплавленого матеріалу самого Місяця. А найдивнішим виявилося те, що три з них утворилися лише 123±15 млн років тому. Це справді сенсаційний результат.
Коли Місяць востаннє вкривала рідка магма
Хоча вік у 123 млн років може здатися величезним, насправді у порівнянні з попередніми оцінками того, коли на поверхні Місяця була рідка магма, він дуже невеликий. Адже після досліджень, здійснених кількома місіями Apollo, було встановлено, що востаннє значна вулканічна активність на нашому супутнику відбувалася 2,8–2,9 млрд років тому.
Щоправда, недавно зразки з того ж «Чан’е-5» показали, що поверхня Океану Бур, на яку він сів, утворилася 2 млрд років тому. А ще є результати дистанційного дослідження деяких місячних порід, які свідчать, що їм лише 800 млн років. Проте вчені не дуже довіряють цим даним.
І ось — новий результат. І найважливіше у ньому не те, що вулканічна активність на Місяці зберігалася ще в часи динозаврів. Значно цікавіше те, що ми взагалі можемо неправильно оцінювати динаміку розвитку поверхні нашого супутника. Адже він може виявитися і досі геологічно активним.
За матеріалами phys.org
