James Webb зазнімкував дивовижну зорю Вольфа — Райє

Одне з найдивовижніших фото, зроблених космічним телескопом James Webb, показує нам зорю Вольфа — Райє WR 124. Це велетенське світило оточене дуже красивою туманністю і готується вибухнути як наднова.

Зоря Вольфа Ройє WR 124
Зоря Вольфа — Райє WR 124. Джерело: NASA, ESA, CSA, STScI, Webb ERO Production Team

Дивовижний знімок James Webb

Одне з найдивовижніших зображень, отриманих космічним телескопомJames Webb, із неймовірною точністю показує зорю Вольфа — Райє WR 124. На світлині видно не тільки велетенське світило, яке завершує своє існування, а й різнобарвну туманність, яка його оточує.

На зорі Вольфа — Райє перетворюються в кінці свого існування деякі наймасивніші світила. Коли у них вичерпується водневе термоядерне паливо, вони починають переробляти гелій і їхня температура сильно підіймається. Через це виникає надзвичайно потужний зоряний вітер, який відносить у простір матеріал із зовнішніх шарів.

Так навколо зорі формується невеличка туманність, яка продовжує існувати до того, як зоря спалахне надновою. Після цього увесь цей газ та пил розсіюються у просторі та дають початок новому поколінню зір.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Зорі Вольфа — Райє дуже цікавлять вчених через те, що вони є своєрідним вікном у минуле. Саме у них утворюється велика кількість елементів, важчих за гелій. На початку Всесвіту таких об’єктів було значно більше, ніж зараз, і саме вони наповнили його тими речовинами, які зробили можливим існування Землі та людства на ній.

Зоря Вольфа — Райє WR 124 на знімках James Webb

Але новий знімок зорі Вольфа — Райє WR 124 вражає не таємницями того, результатом якого процесу вона є, а неймовірною красою. Ця зоря має масу у 30 разів більшу за сонячну і розташована за 15 тис. св. років від нас.

Її туманність на знімку сяє дивовижною хмарою жовтого, рожевого та фіолетового кольорів. Де-не-де по ній розкидані невеликі темні області. А внизу відгалуження хмари нагадують зграю пуголовків.

Є зони, де зоря роздуває назовні згустки яскраво-гарячого матеріалу, подібно до того, як волосся розпускається позаду того, хто стоїть перед віялом. Усе це вдалося розгледіти завдяки застосуванню одразу двох інструментів, які розташовані на борту космічної обсерваторії: головної камери ближнього інфрачервоного діапазону NIRCam та детектора середнього інфрачервоного діапазону MIRI.

За матеріалами phys.org.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Японський зонд MMX стартував за зразками ґрунту з Фобоса
Диск Чумацького Шляху набув пласкої форми за два етапи
Кристали солі можуть містити підказки про життя під льодом Енцелада
Дві гігантські чорні діри можуть зіткнутися вже за 100 років
Зонд програми ExoMars 10 років працює на орбіті Марса
Помилка в розрахунках: планети Сонячної системи загинуть раніше
Що відбувається з геномом людини в невагомості
Рослини змінюють активність генів за лічені хвилини після потрапляння у невагомість
Космічні паразити: супутники Starlink та OneWeb засліплюють радіоастрономію
Астрофізик Сергій Осіпов розповість школярам, як досліджують Сонце