Астрономи, які вивчали вибух наднової SN 2019hgp, дійшли висновку, що вона утворилася із зорі Вольфа — Райє. Досі вважалося, що ці надзвичайно великі та гарячі світила не вибухають як наднові. Сучасні дослідження показують, що принаймні частина цих зір може породжувати чорні діри в результаті вибуху наднової раніше невідомого типу.
Астрономи вивчили незвичайний спектр наднової
Нещодавно у Nature було опубліковане дослідження групи астрономів, які вивчали наднову SN 2019hgp. Її спектр мав яскраві емісійні лінії, що вказували на присутність карбону, оксигену та неону, але не гідрогену та гелію. Вчені дійшли висновку, що ці емісійні лінії не пов’язані з надновою напряму.
Насправді вони належали туманності, що розліталася вусібіч від наднової зі швидкістю приблизно 1500 км/с. Іншими словами, ще до вибуху зоря мала бути оточена хмарою газу, яка складалася з вищеназваних елементів. І ця туманність мала б ще тоді прискорюватися сильним зоряним вітром. А такому набору параметрів відповідають тільки зорі Вольфа — Райє.
Дивина полягає у тому, що багато астрономів вважають, що зорі Вольфа — Райє як наднові не вибухають. Замість цього вони переживають відносно тихий колапс, перетворюючись на чорну діру без яскравих ефектів. Вибух SN 2019hgp відбувався в умовах затінення світила вже згаданою туманністю. Однак вже зараз зрозуміло, що наднова належить до раніше невідомого типу, на який перетворюються деякі зорі Вольфа — Райє.
Чи може зоря Вольфа — Райє спалахнути як наднова
Чим масивнішою є світило, тим яскравішим буде завершення його життя. З цього правила є принаймні один виняток: зорі Вольфа — Райє. Вони надзвичайно масивні та гарячі. Їхня маса вимірюється десятками мас Сонця, а температура поверхні може сягати 100 000 градусів за Кельвіном. За таких умов зоряний вітер цих світил стає настільки сильним, що починає поступово здувати їхні зовнішні шари. Формується планетарна туманність із гарячою гелієвою зорею всередині.
Що відбувається далі, лишається предметом суперечок вчених. За всіма правилами, ці масивні гелієві рештки мають перетворюватися на наднові. Але поки що не дуже зрозуміло, на які наднові перетворюються зорі Вольфа — Райє. Існує припущення, що ці гелієві рештки достатньо масивні, щоб у них відбувався тихий колапс. Тобто світило стискається до розміру чорної діри без утворення потужної вибухової хвилі, яка зриває зовнішні шари. Можливо, у новому дослідженні вперше спостерігався саме той тип наднових, який породжують ці незвичайні зорі.
За матеріалами www.sciencealert.com
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
