Команда дослідників з NASA оголосила про відкриття семи темних комет — об’єктів, які мають вигляд астероїдів, але поводяться як комети. З’ясувалося, що вони діляться на дві різні популяції.
Аномальне прискорення
Уперше про існування темних комет учені дізналися в березні 2016 року, коли виявили, що траєкторія астероїда 2003 RM трохи відхилилася від передбачуваної орбіти. Це відхилення не можна було пояснити типовою поведінкою астероїдів, наприклад, невеликим прискоренням, відомим як ефект Ярковського. Він полягає в появі слабкого реактивного імпульсу завдяки тепловому випромінюванню від поверхні астероїда, який нагрівається вдень і остигає вночі, що надає йому додаткового прискорення.
У 2017 році астрономи вперше виявили небесне тіло, яке прибуло в Сонячну систему з міжзоряного простору. Об’єкт, що отримав назву Оумуамуа теж продемонстрував аномальне прискорення, схоже з поведінкою 2003 RM, викликавши численні спекуляції про те, що це інопланетний космічний корабель.
До 2023 року дослідники виявили сім об’єктів Сонячної системи, які мали вигляд астероїдів, але при цьому прискорювалися як комети без утворення будь-якого видимого хвоста. Цього виявилося достатньо, щоб астрономічна спільнота виділила їх в окрему категорію: «темні комети».
Два види темних комет
Команда дослідників з Лабораторії реактивного руху NASA спробувала знайти відповідь на питання про походження темних комет. Під час аналізу даних, їм вдалося знайти ще сім таких об’єктів, тим самим подвоївши їхню відому популяцію. Цієї вибірки виявилося достатньо, щоб почати з’ясовувати, чи є щось, що їх відрізняє один від одного.
Як з’ясувалося, відповідь на це запитання — так. Проаналізувавши відбивну здатність їхньої поверхні та орбіти, вчені виявили, що в нашій Сонячній системі є два різних типи темних комет. Перші, прозвані зовнішніми темними кометами, мають схожі характеристики з кометами сімейства Юпітера. Їхні основні відмінні риси — дуже витягнуті орбіти та більші розміри (сотні метрів і більше в діаметрі).
Друга група (внутрішні темні комети) мешкає у внутрішній частині Сонячної системи. Вони рухаються по майже кругових орбітах і мають помітно менші розміри, що вимірюються десятками метрів.
Як і багато інших астрономічних відкриттів, ця знахідка не тільки розширює наші знання про темні комети, а й ставить низку додаткових запитань про те, де вони виникають і чим спричинене їх аномальне прискорення. Вчених також цікавить, чи містять вони воду та органічні сполуки. Темні комети можуть бути раніше невідомим постачальником «інгредієнтів», що сприяли появі життя на Землі.
За матеріалами NASA
