Марсіанський регіон під назвою Гідраотський Хаос колись був системою мулистих озер. Зараз у тих місцях розташовуються багаті та легкодоступні відкладення. Вчені вважають, що невеликий марсохід легко міг би знайти у цих місцях сліди органіки чи живих організмів.
Мулисті озера на Марсі
На Марсі знайшли рештки стародавнього мулистого озера. Про це йдеться у статті, опублікованій у Scientific Reports. Її авторами є науковці з Дослідницького центру Еймса NASA, Університету Аризони, Автономного університету Барселони, Інституту науки Blue Marble Space та Університету Флориди.
Мова про Гідраотський хаос — невпоряджене нагромадження різнорозмірних пагорбів у північній півкулі Червоної планети практично поруч з екватором. Ця місцевість вже деякий час була відома вченим як місце розташування численних проток і систем каскадних озер.
Чотири мільярди років тому, коли Марс був теплішим і вологішим, вони несли свої води з південних височин по північної низини, де тоді був океан. Вода розмивала камені та формувала осадові породи, більша частина яких зараз перебуває саме у північних регіонах.
Чим цікавий мул
Нове дослідження показало, що у Гідраотському Хаосі тоді була не просто водойма, а грязьове озеро чи, скоріше, система озер, у яких регулярно відкладався мул. Причому, на відміну від північних рівнин, де разом перемішані дрібні часточки, які утворилися внаслідок місцевої ерозії та були принесені здалеку, весь бруд у нововідкритому озері був «місцевий».
Вчені встановили, що безпосередньо під Гідраотським Хаосом в амазонійську епоху, тобто 4 млрд років тому, був вихід підземного водоносного горизонту, тобто з-за меж цієї місцевості до неї жодні частинки не потрапляли. Натомість під поверхнею розміщувалися велетенські печери, вочевидь, пов’язані з вулканічною активністю. І всередині них могли утворюватися органічні молекули, які потім виносилися на поверхню та залишалися у відкладеннях.
Дослідницький центр Еймса NASA розглядає рівнини як можливе місце посадки для місії з пошуку доказів наявності біомаркерів, зокрема ліпідів. Ці біомолекули надзвичайно стійкі й могли зберігатися мільярди років на Марсі. Невеликий марсохід міг би проїхатися поверхнею, де колись були мулисті озера, і зібрати зразки.
Крім того, дослідження показують, що у цьому регіоні було чимало грязьових вулканів. І деякі свідчення вказують на те, що вони лишалися активними ще приблизно 1 млрд років тому. А це значно менше, ніж час, коли, як традиційно вважається, на Марсі востаннє була рідка вода.
За матеріалами phys.org.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
