Дослідження пергаменту з християнського монастиря у Єгипті показало, що букви у ньому написані поверх давнішого тексту. Мультиспектральний аналіз показав, що це може бути фрагмент найдавнішого зоряного каталогу Європи, автором якого був грецький астроном Гіппарх.
Знахідка у середньовічному літописі
У 2012 році кембридзький біблеїст Пітер Вільямс працював із середньовічними рукописами, які зберігалися у християнському монастирі Святої Катерини на Синайському півострові у Єгипті. Він помітив, що букви у цьому документі якісь дивні, та припустив, що вони могли бути написані поверх давнішого тексту.
Така ситуація не була винятковою для середньовіччя, адже пергамент, на якому робилися записи, коштував дорого. У 2017 році мультиспектральне дослідження підтвердило припущення та показало, що під буквами на дев’яти сторінках документа криється текст грецькою мовою.
Вивчаючи результати сканування, вчені наштовхнулися на дивний набір чисел. Вони дійшли висновку, що він є нічим іншим, як набором зоряних координат. Деякий час дослідники сперечалися, хто міг залишити такий запис, і тільки у жовтні 2022 року вийшла стаття, у якій доводиться, що це міг бути Гіппарх, автор найдавнішого зоряного каталогу в Європі.
Каталог Гіппарха
Коли астрономи описують положення об’єктів на зоряному небі, вони користуються не картами, а координатами, які «підказують» кути, під якими зорю чи планету можна спостерігати у певний момент часу. Набір таких даних для великої кількості небесних тіл називається зоряним каталогом.
Добре відомо, що у західному світі перший подібний каталог склав давньогрецький астроном Гіппарх. Про нього знаємо з численних праць античних авторів. Але ця робота вважалася повністю втраченою.
Історикам був відомий тільки інший твір вченого, який доводить, що Гіппарх величезну увагу приділяв зоряним координатам, відкрив прецесію земної осі та цікавився питанням про незмінність положення зір на небі.
І ось тепер до рук вчених потрапив уривок з каталогу Гіппарха. Він описує положення чотирьох зір лише одного сузір’я — Північної Корони. Але дослідники не сумніваються, що астроном описав подібним чином усе доступне йому небо.
Чому знайдений уривок важливий
Знайдений уривок надзвичайно цікавий як для істориків, так і для астрономів. Першим важливо зрозуміти, наскільки ж великими були знання про зоряне небо у II ст. до н. е. Зокрема, вчених давно цікавить питання, чи вважав Гіппарх Землю нерухомою, чи ні.
Астрономів же більше цікавить той факт, що каталог Гіппарха точніший, ніж Птолемеїв, створений на три століття пізніше. Це дозволяє оцінити правильність уявлень про прецесію земної осі та рух зір. Тобто ті питання, які цікавили й самого античного вченого.
За матеріалами www.sciencealert.com
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
