Коричневі карлики — це об’єкти, які займають проміжне положення між зорями та планетами-гігантами. Зазвичай їх зображують дуже схожими на останні. Однак нещодавнє дослідження показує, що їхні атмосфери можуть бути геть відмінними від того, що нам відомо про Юпітер.
Коричневі карлики
Десятиліттями вчені уявляли коричневі карлики як об’єкти, дуже схожі на Юпітер. Але нове дослідження вчених Шанхайського університету, засноване на даних телескопа James Webb, може перевернути ці уявлення.
Річ у тім, що собою являють коричневі карлики. Це об’єкти, переважно складені з водню й гелію, але недостатньо масивні, щоб у їхніх надрах стабільно тривали термоядерні реакції. Якщо такі реакції й виникають, то лише на короткий час — а решту свого існування коричневі карлики повільно остигають.
При цьому маса коричневих карликів принаймні вдесятеро більша, ніж у Юпітера, а ось за розміром вони його перевершують не так сильно. Оскільки температура та їхній хімічний склад також відрізняються не сильно, зазвичай на ілюстраціях їх зображують як щось, що не сильно відрізняється від найбільшої планети Сонячної системи.
А на Юпітері, попри існування Великої червоної плями, основний напрямок вітрів все ж визначається обертанням планети, тобто переважно вони дмуть зі сходу на захід. При цьому формується усім відома смугаста картина.
Пилові бурі
І ось тепер вийшло дослідження, згідно з яким образ коричневого карлика як смугастої кулі поставлений під сумнів. Адже нова модель говорить про те, що в певних умовах у його атмосфері можуть виникати справді грандіозні газопилові бурі. А значить, загальна картина сильно відрізнятиметься від того, що ми бачимо на Юпітері.
Ось тут і настає черга даних телескопа James Webb. Цього разу він націлився на коричневий карлик VHS 1256B. Він належить до категорії «теплих», тобто температура в його атмосфері вище нуля за Цельсієм.
Спостереження за цим коричневим карликом протягом тривалого часу показують тимчасові зміни яскравості. При цьому моделювання свідчить, що таку картину можуть давати саме бурі, що виникають в його атмосфері. Простіше кажучи, пил затуляє від нас тепло, яке випромінюється з коричневого карлика, а від його екватора до полюсів прокочуються потужні хвилі. І розрахунки показують, що така картина є типовою для всіх достатньо гарячих коричневих карликів.
За матеріалами phys.org
