Увесь космічний простір наповнений галактиками, які захоплюють нашу уяву своїми формами, кольорами та різноманіттям. Астрономи досліджують процеси, що вплинули на їх формування, зосереджуючись на первісних чорних дірах, які вважаються каталізаторами зростання та еволюції зоряних систем і які можуть пояснити сучасний ландшафт Всесвіту.
В журналі Astronomy & Astrophysics опублікована стаття, в якій міжнародна команда з Інституту астрофізики та космічних наук і Лісабонського університету під керівництвом Родріго Карвахала представляє новий метод використання машинного навчання для виявлення молодих галактик у ранньому Всесвіті.
Ці галактики вважаються активними через присутність потужних чорних дір у їхніх ядрах. Алгоритм на основі штучного інтелекту, розроблений у співпраці з компанією Closer, навчався на зображеннях у різних діапазонах електромагнітного спектра. Під час тестування він продемонстрував чотириразове збільшення точності виявлення радіогалактик порівняно з традиційними методами.
Використання машинного навчання дозволить астрономам більш ефективно виявляти подібні радіогалактики, що є важливим етапом у розумінні фізичних явищ, які відбувалися в них приблизно 1,5 млрд років після Великого вибуху.
«Ми маємо знайти більше активних галактик, оскільки, за нашими прогнозами, на початку історії Всесвіту їх повинно було існувати набагато більше. З нинішніх спостережень ми не бачимо такої кількості», — пояснює Карвахал. За словами дослідника, потрібні додаткові спостереження, аби перевірити, чи нинішнє розуміння того, як еволюціонують активні галактики, правильне, чи його потрібно змінити.
Важливо також аналізувати характеристики, визначені машинним навчанням як ключові для виявлення радіогалактик. Дослідження Родріго Карвахала спрямоване на вивчення залежності між радіовипромінюванням і утворенням зірок у галактиках.
Галактики, яких, за нинішніми уявленнями, не було в первісному Всесвіті, можуть бути приховані у великому масиві даних, які сучасні радіотелескопи наразі активно збирають, але результати будуть готові лише через кілька років. Майбутні дослідження великих ділянок неба відкриють мільярди зоряних систем. Одним із прикладів є Еволюційна карта Всесвіту (EMU). В ході цього проєкту астрономи за допомогою радіотелескопа ASKAP в Австралії нанесуть на карту всю південну небесну півкулю.
Надалі планується використання цих методів для обробки даних від майбутніх радіотелескопів, зокрема Square Kilometer Array Observatory (SKAO). Співпраця між компанією Closer та Інститутом астрофізики і космічних наук є ключовою для розвитку нових методів у галузі астрономії.
Раніше ми повідомляли про те, як Чумацький Шлях на краю суперпорожнечі може пояснити парадокс сталої Габбла.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine