Вчені з Лабораторії реактивного руху NASA (JPL) скористалися радаром Комплексу далекого космічного зв’язку Голдстоун для вивчення двох навколоземних астероїдів, що зблизилися з нашою планетою наприкінці червня. З’ясувалося, що один із них має крихітний місяць.
Компаньйон астероїда
Кінець минулого місяця видався вельми насиченим для вчених з JPL. 27 і 29 червня з нашою планетою мали зблизитися два астероїди. Дослідники вирішили вивчити їх, використовуючи 70-метрову антену Комплексу далекого космічного зв’язку Голдстоун. Для цього вони передавали радіохвилі на астероїди і потім приймали відбиті сигнали.
Першою ціллю Голдстоун став астероїд 2011 UL21. Він був відкритий у 2011 році, його діаметр становить 1,5 км. 27 червня астероїд пролетів на відстані 6,6 млн км від нашої планети. Це приблизно в 17 разів більше за дистанцію між Землею та Місяцем.
Спостереження показали, що астероїд має приблизно сферичну форму. Крім того, з’ясувалося, що він являє собою бінарну систему. У 2011 UL21 є невеликий супутник, який обертається на відстані близько 3 км від нього.
Вважається, що близько двох третин астероїдів такого розміру мають супутники. Їхнє вивчення важливе, тому що астрономи можуть використовувати вимірювання взаємного положення для оцінки орбіт, мас і щільності, що дає ключову інформацію про те, як такі об’єкти могли утворитися. Варто також зазначити, що 2011 UL21 класифікується як потенційно небезпечний. Однак розрахунки його майбутніх орбіт показують, що в осяжному майбутньому він не становить загрози для нашої планети.
Зближення раз на кілька десятиліть
Усього через два дні після візиту 2011 UL21 до Землі наблизився 150-метровий астероїд 2024 MK, що пролетів на відстані 295 тисяч км (це трохи більше трьох чвертей дистанції між Місяцем і Землею). Настільки тісні зближення з навколоземними об’єктами розміром із 2024 MK відбуваються відносно рідко, у середньому раз на кілька десятиліть. Тому команда JPL прагнула зібрати якомога більше даних про цей об’єкт. При цьому, оскільки 2024 MK був відкритий всього за 13 днів до візиту, у вчених було не так багато часу на підготовку спостережень.
Для вивчення 2024 MK дослідники знову використали 70-метрову антену Комплексу Голдстоун для передачі радіохвиль. Але цього разу відбитий сигнал приймався 34-метровою антеною. Отримані зображення показали, що астероїд має витягнуту й незграбну форму з помітними плоскими й округлими ділянками. На його поверхні видно западини, гребені та валуни шириною близько 10 метрів.
Під час візиту гравітація Землі змінила орбіту 2024 MK, скоротивши його орбітальний період приблизно на 24 дні. Хоча цей астероїд класифікується як потенційно небезпечний, розрахунки свідчать, що в найближчому майбутньому він не становить загрози для нашої планети.
Ви також можете почитати наш матеріал про те, де в Україні збереглися метеоритні кратери.
За матеріалами JPL
