11 липня 2020 року зонд PSP виконав свій третій проліт Венери. Такі маневри необхідні для зменшення перигелію орбіти апарата, який використовує гравітацію другої планети, щоб якомога ближче підібратися до Сонця.
![](https://universemagazine.com/wp-content/uploads/2021/02/wispr_venus_image.jpg)
Під час прольоту в поле зору, встановленої на PSP камери WISPR, потрапила нічна півкуля Венери. Фахівці не очікували нічого особливо цікавого від зроблених нею знімків. Річ у тім, що ця камера не розрахована на знімкування поверхні планет. Її призначення — знімкування у видимому світлі сонячної корони та структур внутрішньої частини геліосфери. Передбачалося, що WISPR, максимум, зуміє зазнімкувати венеріанські хмари.
Тим дивовижнішим виявився той факт, що камері вдалося «пробитися» крізь хмарний покрив Венери й зафіксувати обриси Землі Афродіти — одного з трьох «континентів» планети. Через свій високогірний рельєф він приблизно на 30°C холодніший за навколишню поверхню. Вочевидь, саме ця обставина й дала змогу його зазнімкувати. Вчені запропонували два пояснення того, що сталося: або WISPR виявилася набагато чутливішою до інфрачервоних променів, ніж передбачалося, або ж PSP якимось чином зміг знайти раніше невідоме «вікно прозорості» у венеріанській атмосфері.
![](https://universemagazine.com/wp-content/uploads/2021/02/wispr_venus_annotated.jpg)
Крім обрисів Землі Афродіти, на зображенні добре помітний яскравий ободок, що оздоблює диск планети. Цей феномен називається власним світінням атмосфери, він спостерігається й на Землі. Яскраві лінії посеред знімка пов’язані з впливом космічних променів і сонячного світла, відбитого від частинок міжпланетного пилу. Незвичайне темне утворення в нижній частині Венери — артефакт зображення, що виник через пошкодження лінзи.
За матеріалами https://www.nasa.gov