11 липня 2020 року зонд PSP виконав свій третій проліт Венери. Такі маневри необхідні для зменшення перигелію орбіти апарата, який використовує гравітацію другої планети, щоб якомога ближче підібратися до Сонця.
Під час прольоту в поле зору, встановленої на PSP камери WISPR, потрапила нічна півкуля Венери. Фахівці не очікували нічого особливо цікавого від зроблених нею знімків. Річ у тім, що ця камера не розрахована на знімкування поверхні планет. Її призначення — знімкування у видимому світлі сонячної корони та структур внутрішньої частини геліосфери. Передбачалося, що WISPR, максимум, зуміє зазнімкувати венеріанські хмари.
Тим дивовижнішим виявився той факт, що камері вдалося «пробитися» крізь хмарний покрив Венери й зафіксувати обриси Землі Афродіти — одного з трьох «континентів» планети. Через свій високогірний рельєф він приблизно на 30°C холодніший за навколишню поверхню. Вочевидь, саме ця обставина й дала змогу його зазнімкувати. Вчені запропонували два пояснення того, що сталося: або WISPR виявилася набагато чутливішою до інфрачервоних променів, ніж передбачалося, або ж PSP якимось чином зміг знайти раніше невідоме «вікно прозорості» у венеріанській атмосфері.
Крім обрисів Землі Афродіти, на зображенні добре помітний яскравий ободок, що оздоблює диск планети. Цей феномен називається власним світінням атмосфери, він спостерігається й на Землі. Яскраві лінії посеред знімка пов’язані з впливом космічних променів і сонячного світла, відбитого від частинок міжпланетного пилу. Незвичайне темне утворення в нижній частині Венери — артефакт зображення, що виник через пошкодження лінзи.
За матеріалами https://www.nasa.gov
