Вчені виявили, що зовсім недалеко від Сонячної системи, не далі як 65 св. років від нас досі ховалися чотири білі карлики. Ці мертві зорі є другим компонентом систем, які раніше вважалися одиничними світилами. Досі вони ховалися у світлі своїх компаньонів.
Приховані подвійні системи з білими карликами
Дослідники з Університету Уорвіка та Університету Колорадо в Боулдері вперше безпосередньо спостерігали чотири білі карлики в подвійних зоряних системах у нашому найближчому космічному регіоні. Усі ці подвійні зіркові системи знаходяться на відстані до 65 світлових років від Землі, а в одній із них розташований дев’ятий за віддаленістю від Сонця білий карлик. Про це повідомляє: phys.org
Кожна з цих чотирьох систем має супутника у вигляді червоного карлика — більшої та яскравішої зірки, — завдяки чому ці системи зовні виглядають як однозіркові. Нові результати, опубліковані в журналі MNRAS, показують, що кожен з цих близьких червоних карликів має прихованого супутника — білого карлика.
Перша авторка статті, докторка Майрі О’Браєн, наукова співробітниця Уорікського університету, зазначила: «Близькі ізольовані білі карлики зазвичай легко знайти, але ми не могли побачити ці чотири зірки безпосередньо у видимому діапазоні хвиль, оскільки їхні супутники-червоні карлики затьмарювали їхнє світло. Це нагадує нам, що навіть у нашому космічному сусідстві ми все ще можемо знайти сюрпризи, якщо дивитися правильно, у правильних діапазонах хвиль».
Як були виявлені приховані зорі
Астрономи вже протягом десятиліть проводять детальні обстеження найближчого зіркового оточення, але такі білі карлики, як ці, завжди було надзвичайно важко виявити. Ці чотири найближчі системи привернули увагу тим, що в них спостерігалося значне радіальне коливання — явище, при якому зірка ледь помітно коливається вперед-назад, що свідчить про наявність масивного супутника, який обертається навколо неї.
Використовуючи дані ультрафіолетового спектрографа космічного телескопа Hubble, команда отримала детальні спостереження за цими чотирма системами. Білі карлики зазвичай добре помітні під час ультрафіолетових спостережень, однак червоні карлики ускладнюють ситуацію, оскільки їхні інтенсивні спалахи часто можуть імітувати сигнал білого карлика. Дослідники застосували спеціальні методи калібрування, щоб підтвердити наявність цих чотирьох білих карликів.
Незвичайна система без припливного зв’язування
Одна система, G 203-47, виявилася особливо загадковою. Незважаючи на те, що вона розташована лише за 25 світлових років, знадобилося 27 років після першого спостереження її радіального коливання, щоб виявити супутника — білого карлика. Зараз це дев’ятий за відстанню від Сонця білий карлик.
G 203-47 також є незвичайною, оскільки її червоний карлик обертається один раз на понад 100 днів, але обертається навколо свого білого карлика кожні 14,9 днів. Зазвичай гравітаційні сили привели б їх до припливної синхронізації, як у випадку з Місяцем, який завжди звернений до Землі однією і тією ж стороною. Натомість червоний карлик обертається надто повільно, щоб це могло статися.
Вчені зазначають: «Цікаво те, що G 203-47 не мала б обертатися так повільно, якби утворилася так само, як подібні системи. Це свідчить про те, що ці подвійні зірки мали дуже різну еволюційну історію. Деякі з них на ранніх етапах зазнали бурхливих і тривалих взаємодій, що призвело до їхнього припливного зв’язування. Інші, як-от G 203-47, пережили м’якші й коротші зіткнення, що залишили їх у цьому незвичайному стані».
Перепис найближчих карликових систем
Ці чотири нові білі карлики дали змогу дослідникам оновити дані місцевого перепису білих карликів у межах 20 парсеків (65 світлових років). Важливо, що раніше моделі популяцій передбачали існування приблизно чотирьох-п’яти пар білих карликів і червоних карликів, що обертаються на близьких орбітах, і команда виявила саме чотири такі пари, що відповідає теоретичним розрахункам.
Професор П’єр-Еммануель Трембле з групи астрономії та астрофізики Університету Ворвіка зазначив: «Лише близько 30 % червоних карликів у радіусі 20 парсеків було систематично досліджено на наявність прихованих супутників-білих карликів. Ми вважаємо, що в нашому місцевому зоряному оточенні може бути ще дев’ять або десять подвійних систем, які ми ще не виявили. Якщо ми зосередимося на більш цілеспрямованому спостереженні червоних карликів, можливо, нас чекають ще такі сюрпризи».
