Проєкт OPAL: NASA розсекретила результати 10-річного дослідження планет-гігантів

Космічний телескоп Hubble, який здобув славу завдяки дивовижним зображенням туманностей і далеких галактик, також активно досліджує об’єкти Сонячної системи. Протягом останнього десятиліття у межах проєкту OPAL (Outer Planet Atmospheres Legacy, що в перекладі «Спадщина атмосфер зовнішніх планет») телескоп регулярно фіксує зовнішні планети, зокрема Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Завдяки цьому вчені можуть відстежувати їхні зміни та динаміку атмосферних явищ.

Колаж із планет-гігантів нашої Сонячної системи
Колаж із планет-гігантів нашої Сонячної системи: Юпітера, Сатурна, Урана та Нептуна, зображених космічним телескопом Hubble. Зображення були зроблені в період із 2014 по 2024 рік. Фото: NASA, ESA, STScI

Зовнішні планети разюче відрізняються від Землі: вони є газовими чи льодовими гігантами, а не кам’янистими тілами. Попри це, їхні атмосфери демонструють знайомі нам явища, як-от зміни погоди та масштабні шторми. Найвідоміший приклад — Велика Червона Пляма Юпітера. Ця гігантська буря, що за розмірами перевищує Землю, вирує вже кілька століть. Спостереження Hubble за період 2015–2024 років показують, як ця пляма змінюється, а також рух і трансформацію атмосферних смуг планети.

Колаж із дев’яти світлин Юпітера
Колаж із дев’яти світлин Юпітера, отримані телескопом Hubble, зроблені в межах програми OPAL з 2015 по 2024 рік, із приблизно справжніми кольорами. Фото: NASA, ESA, STScI
Юпітер
Юпітер у різних довжинах хвиль спектра, який досліджували інструментом Wide Field Camera 3 (WFC3) у межах проєкту OPAL. Фото: NASA, STScI

Проєкт OPAL виявив чимало цікавого й на інших планетах. Сатурн, наприклад, має загадкові «спиці» — темні плями у своїх кільцях, що з’являються та зникають залежно від сезонних змін. Уран, нахилений так, що обертається майже на боці, страждає від екстремальних погодних умов. Його полярні області можуть лишатися в тіні до 42 років, що впливає на утворення і танення крижаних шапок. Бурі на цій планеті також є об’єктом пильної уваги науковців.

Світлини Сатурна
Світлини Сатурна відображають реальні дані з кількох фільтрів. Кожна комбінація фільтрів підкреслює тонкі відмінності у висоті або складі хмар. Фото: NASA

Нептун, найдальша планета Сонячної системи, демонструє не менш цікаві явища. В його атмосфері час від часу виникають темні плями, пов’язані з бурями. Спостереження показали, що такі плями є тимчасовими: вони утворюються, зникають і переміщуються. Одну з них вдалося детально простежити — буря переміщувалася до екватора, а потім згасала. Попри те, що Нептун отримує лише 0,1% від кількості сонячного світла, яке досягає Землі, його атмосфера реагує на це випромінювання, формуючи хмарність.

Таким чином, дослідження Hubble розширюють наші знання про зовнішні планети та їхні атмосферні процеси, допомагаючи краще зрозуміти особливості далеких світів.

Раніше ми повідомляли про те, як Hubble розповів про погоду на Урані та Нептуні.

За матеріалами NASA

Новини інших медіа
Науковці дослідили 72 кометні пояси навколо інших зір
Де в космосі ховається сірка: несподіване відкриття
Індія стала четвертою країною, яка зістикувала супутники на орбіті
Колись у марсіанських водоймах хвилі накочувалися на піщаний берег
James Webb відкрив зоряне надскупчення у Великій Магеллановій хмарі
Hubble завершив десятирічне створення 417-мегапіксельної панорами галактики Андромеди
Перші наднові наповнили ранній Всесвіт водою
Довші дні, більше кисню: сповільнення обертання Землі сприяло еволюції життя
Вибух і вогняний феєрверк у небі: сьомий запуск Starship завершився аварією
Україна та Місяць опинилися серед об’єктів, які страждають від руйнування