Проєкт OPAL: NASA розсекретила результати 10-річного дослідження планет-гігантів

Космічний телескоп Hubble, який здобув славу завдяки дивовижним зображенням туманностей і далеких галактик, також активно досліджує об’єкти Сонячної системи. Протягом останнього десятиліття у межах проєкту OPAL (Outer Planet Atmospheres Legacy, що в перекладі «Спадщина атмосфер зовнішніх планет») телескоп регулярно фіксує зовнішні планети, зокрема Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Завдяки цьому вчені можуть відстежувати їхні зміни та динаміку атмосферних явищ.

Колаж із планет-гігантів нашої Сонячної системи
Колаж із планет-гігантів нашої Сонячної системи: Юпітера, Сатурна, Урана та Нептуна, зображених космічним телескопом Hubble. Зображення були зроблені в період із 2014 по 2024 рік. Фото: NASA, ESA, STScI

Зовнішні планети разюче відрізняються від Землі: вони є газовими чи льодовими гігантами, а не кам’янистими тілами. Попри це, їхні атмосфери демонструють знайомі нам явища, як-от зміни погоди та масштабні шторми. Найвідоміший приклад — Велика Червона Пляма Юпітера. Ця гігантська буря, що за розмірами перевищує Землю, вирує вже кілька століть. Спостереження Hubble за період 2015–2024 років показують, як ця пляма змінюється, а також рух і трансформацію атмосферних смуг планети.

Колаж із дев’яти світлин Юпітера
Колаж із дев’яти світлин Юпітера, отримані телескопом Hubble, зроблені в межах програми OPAL з 2015 по 2024 рік, із приблизно справжніми кольорами. Фото: NASA, ESA, STScI
Юпітер
Юпітер у різних довжинах хвиль спектра, який досліджували інструментом Wide Field Camera 3 (WFC3) у межах проєкту OPAL. Фото: NASA, STScI

Проєкт OPAL виявив чимало цікавого й на інших планетах. Сатурн, наприклад, має загадкові «спиці» — темні плями у своїх кільцях, що з’являються та зникають залежно від сезонних змін. Уран, нахилений так, що обертається майже на боці, страждає від екстремальних погодних умов. Його полярні області можуть лишатися в тіні до 42 років, що впливає на утворення і танення крижаних шапок. Бурі на цій планеті також є об’єктом пильної уваги науковців.

Комплект журналів Місяць, Сонце та Юпітер & Сатурн
Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Комплект журналів Місяць, Сонце та Юпітер & Сатурн

До товару
Світлини Сатурна
Світлини Сатурна відображають реальні дані з кількох фільтрів. Кожна комбінація фільтрів підкреслює тонкі відмінності у висоті або складі хмар. Фото: NASA

Нептун, найдальша планета Сонячної системи, демонструє не менш цікаві явища. В його атмосфері час від часу виникають темні плями, пов’язані з бурями. Спостереження показали, що такі плями є тимчасовими: вони утворюються, зникають і переміщуються. Одну з них вдалося детально простежити — буря переміщувалася до екватора, а потім згасала. Попри те, що Нептун отримує лише 0,1% від кількості сонячного світла, яке досягає Землі, його атмосфера реагує на це випромінювання, формуючи хмарність.

Таким чином, дослідження Hubble розширюють наші знання про зовнішні планети та їхні атмосферні процеси, допомагаючи краще зрозуміти особливості далеких світів.

Раніше ми повідомляли про те, як Hubble розповів про погоду на Урані та Нептуні.

За матеріалами NASA

Новини інших медіа
Диск Чумацького Шляху набув пласкої форми за два етапи
Кристали солі можуть містити підказки про життя під льодом Енцелада
Дві гігантські чорні діри можуть зіткнутися вже за 100 років
Зонд програми ExoMars 10 років працює на орбіті Марса
Помилка в розрахунках: планети Сонячної системи загинуть раніше
Що відбувається з геномом людини в невагомості
Рослини змінюють активність генів за лічені хвилини після потрапляння у невагомість
Космічні паразити: супутники Starlink та OneWeb засліплюють радіоастрономію
Астрофізик Сергій Осіпов розповість школярам, як досліджують Сонце
Спектри SPHEREx виявили слабкі місця моделей коричневих карликів