Hubble розповів про погоду на Урані та Нептуні

Новини астрономії, астрофізики та космології

Космічний телескоп Hubble виявив нові вихори, що виникли в атмосферах крижаних гігантів Урана та Нептуна. Очевидно, їх поява пов’язане з погодними циклами. Спостереження було проведено в рамках проєкту OPAL (Outer Planet Atmospheres Legacy), що передбачає моніторинг сезонних змін зовнішніх планет Сонячної системи.

Уран (ліворуч) та Нептун (праворуч) у листопаді 2018 р. Знімок зроблений космічним телескопом Hubble, Джерело: NASA, ESA, A. Simon (NASA Goddard Space Flight Center), and M.H. Wong and A. Hsu (University of California, Berkeley)

Отримане у листопаді 2018 р. зображення Нептуна демонструє характерний темний шторм. Його протяжність становить 11 тис. км, що можна порівняти з діаметром Землі. Це вже четверта подібна формація, яка помічена орбітальним телескопом за останні 25 років. Результати спостережень свідчать, що темні шторми виникають на Нептуні кожні 4-6 років і в середньому «живуть» близько двох років.

Темний шторм оточений білими «хмарами компаньйонами». Hubble спостерігав їх й навколо попередніх вихорів. Вони формуються через пов’язані зі штормом висхідні потоки, що захоплюють гази з глибин атмосфери планети у її верхні шари, де вони замерзають та утворюють яскраві кристали метанового льоду. Також на знімку можна побачити довгу тонку хмару – тимчасове явище, не пов’язане з вихором.

Нептун у листопаді 2018 р. Знімок зроблений космічним телескопом Hubble, Джерело: NASA, ESA, A. Simon (NASA Goddard Space Flight Center), and M.H. Wong and A. Hsu (University of California, Berkeley)

Попередні спостереження демонстрували підвищену хмарну активність у регіоні, де зараз розташований темний шторм. Це говорить про те, що вирва сформувалася глибоко в надрах нептуніанської атмосфери та стала видимою лише зараз, коли вихор “пробився” у верхні шари газової оболонки планети.

Щодо Урана, то на нових знімках видно величезну штормову систему на його північному полюсі. На думку вчених, її походження пов’язане з особливостями обертання крижаного гіганта. На відміну від інших планет Сонячної системи, Уран фактично лежить на боці: площина його екватора нахилена до площини орбіти під кутом 97,86 °. Це означає, що він обертається ретроградно, у положенні “на боці трохи вниз головою”.

Уран у листопаді 2018 р. Знімок зроблений космічним телескопом Hubble, Джерело: NASA, ESA, A. Simon (NASA Goddard Space Flight Center), and M.H. Wong and A. Hsu (University of California, Berkeley)

Якщо інші великі планети можна порівняти з дзиґами, що обертаються, то Уран більше схожий на кулю, що котиться. Через подібне обертання під час місцевого літа (що триває 42 роки) один з ураніанських полюсів постійно освітлений Сонцем, що ніколи не заходить. Північна півкуля Урана зараз наближається до середини літнього сезону. Швидше за все, штормова система на його полюсі сформувалася внаслідок сезонних змін атмосферних циркуляцій.

На околиці полярного шторму Урана добре помітна велика компактна хмара, що складається з дрібних кристалів метану. Іноді воно буває таким яскравим, що його можуть сфотографувати астрономи-аматори. На знімку телескопа Hubble також виділяється вузький хмарний пояс, що оперізує планету на північ від екватора. Механізм його формування поки що залишається загадкою для вчених.

За матеріалами: https://www.nasa.gov