Протягом усього широкомасштабного вторгнення росії в Україну ЗМІ публікують супутникові знімки ворожої техніки. Вони допомагають не лише військовим, а й цивільним краще зрозуміти, що ж насправді з нею відбувається. Як же супутникам вдається все це побачити? З’ясуймо разом!
![Супутники спостереження Супутники спостереження](https://universemagazine.com/wp-content/uploads/2023/09/what-resolution-960-x-640.jpg)
1. Як супутникам вдається все побачити з такої висоти?
Орбіти супутників для спостереження за Землею, в тому числі й розвідувальних (їх ще називають «апарати дистанційного зондування Землі» — ДЗЗ), пролягають на висотах від 300 до 900 км над земною поверхнею. Здається, що це — неймовірна висота, і з неї нічого побачити неможливо. Проте Міжнародну космічну станцію, яка літає на висоті до 400 км, ми бачимо неозброєним оком, а в невеличкий телескоп можна навіть розгледіти її у подробицях.
Саме так і працюють звичайні супутники ДЗЗ, на кшталт Planet Labs, Maxar або Sentinel. На них встановлені оптичні системи, що мають характеристики, схожі з аматорськими телескопами, та потужні ПЗЗ-матриці, які дозволяють отримувати цифрові зображення високої роздільної здатності.
2. Чи можуть супутники бачити вночі?
Звичайні супутники, які працюють в оптичному діапазоні, не можуть побачити, що відбувається на Землі вночі чи коли небо затягнуте хмарами. Проте у темряві за умов ясної погоди цілком можна вловити тепло від нагрітих об’єктів. У цьому полягає принцип роботи апаратів, що отримують зображення в інфрачервоному спектрі.
Ще чутливішими є апарати, на яких встановлені радари із синтезованою апертурою (скорочено SAR). Вони працюють завдяки випромінюванню та вловлюванню відбитих радіохвиль. Тому для них не є проблемою не тільки ніч, а й хмарність, туман, дим і низка інших перешкод.
3. Чи можуть супутники спостерігати за Землею в режимі реального часу?
Супутники на низьких орбітах не можуть весь час перебувати над однією і тією ж ділянкою поверхні. Вони рухаються своїми траєкторіями, здійснюючи повний оберт приблизно за півтори години й оглядаючи всю Землю за кілька днів.
Це означає, що від окремо взятого супутника неможливо отримати знімок довільної ділянки землі у довільний час. Але якщо супутників багато і кожен із них рухається своєю орбітою, то якийсь із них пролітатиме над заданою точкою значно частіше. Проте навіть тоді затримка між виникненням потреби сфотографувати цю точку й отриманням супутникового зображення може складати кілька годин.
4. Яка роздільна здатність потрібна для того, аби побачити ворожу техніку?
Просто отримати зображення якогось об’єкта на поверхні Землі ще недостатньо, аби впізнати у ньому ворожу гармату чи літак. Для цього треба мати високу роздільну здатність, що дозволить побачити його в деталях. Ця характеристика вимірюється у метрах на піксель.
У сучасних систем оптичного й інфрачервоного діапазону роздільна здатність уже достатньо давно досягла десятих долей метра на піксель. SAR-супутники лише нещодавно наблизилися до такого показника. Крім того, треба враховувати, що для різних задач вона має бути різною.
![](https://universemagazine.com/wp-content/uploads/2023/09/infographics-ua-692x1024.jpg)
5. Як супутники розрізняють техніку на місцевості?
Коли супутник отримує зображення поверхні, він «накриває» площу в кілька десятків квадратних кілометрів. Тож навіть якщо роздільна здатність зображення складає 0,3–0,5 м/піксель, знайти на ньому ворожу техніку дуже непросто, адже пікселів там мільйони.
Отримати із «сирого» супутникового зображення важливу інформацію про ворожу техніку — найскладніша частина задачі. Традиційно її виконують цілі аналітичні відділи, працівники яких знають, що треба шукати, та «вручну» знаходять танки й літаки. Однак останнім часом до цього активно почали залучати штучний інтелект, «натренований» на розпізнавання певних образів.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine