Коли ви ясної ночі виходите на вулицю, то можете побачити на небі сузір’я. Здається, всі мають знати, що це таке. Проте насправді про них можна розповісти багато цікавого, зокрема такого, що невідомо пересічній людині. Спробуйте самостійно відповісти на наступні питання до того, як прочитаєте відповідь!
1. Чи є сузір’я фігурами на небі?
Твердження, що сузір’я — це фігури, в які складаються зорі на небесній сфері, є неточним. Воно було правильним багато століть тому, коли астрономія тільки починала розвиватися. Відтоді люди дізналися, що чимало світил на небі неможливо побачити неозброєним оком. Тому 1928 року астрономи вирішили вважати сузір’ями певні ділянки на небі.
Загалом усе небо поділене на 88 сузір’їв. Усі зорі, зоряні скупчення, галактики та туманності, що розташовані на відповідній ділянці неба, вважаються належними до якогось із них. Якщо нанести їх усі на карту, звичних нам фігур ми можемо й не побачити.
2. Що таке астеризм?
Астеризм — це група зір на небі, яку можна легко відрізнити від інших і яка часто має власну народну назву. Вони можуть бути частиною одного сузір’я, а можуть і належати до різних. Прикладом першого є Пояс Оріона, що складається з трьох яскравих зір, розташованих на одній лінії. Всі вони належать до сузір’я Оріона. Українською цей астеризм також називається «Косарі».
Прикладом другого варіанту може бути Літньо-осінній трикутник. Він складається з трьох зір, настільки яскравих, що їх важко не помітити: Веги (α Ліри), Денеба (α Лебедя) й Альтаїра (α Орла). Окремо від вищезгаданих існують астеризми, що являють собою розсіяні скупчення — Ясла в сузір’ї Рака, Стожари у сузір’ї Тільця, Клин журавлів у Волоссі Вероніки.
3. На якій відстані від нас розташовані сузір’я?
Астрономічні об’єкти, що входять до складу сузір’їв, найчастіше не пов’язані один з одним і перебувають на різній відстані від нас. Навіть для зір вона може відрізнятись у сотні й тисячі разів, не кажучи вже про галактики та квазари, що лежать далеко за межами Чумацького Шляху.
У будь-якому разі об’єкти, які входять до складу сузір’їв, настільки далеко від нас, що відстань до них вимірюється у світлових роках. Один світловий рік — це 63 240 астрономічних одиниць, тобто середніх відстаней від Землі до Сонця. Це приблизно відповідає 9,46×1015 м.
4. Чи бачили динозаври ті ж сузір’я, що і ми?
Сонце й уся Сонячна система разом із ним рухається у просторі, обертаючись навколо галактичного центра. Один оберт триває приблизно 250 млн років. Інші зорі чинять так само, при цьому рухаючись власними орбітами зі своїми швидкостями. Через це фігури сузір’їв весь час змінюються. На масштабах часу людської історії це майже непомітно. Але якби ми відправилися на 50 тис. років у минуле чи майбутнє, небо нам було би впізнати дуже важко.
А на відрізках часу, що вимірюються мільйонами років, змінюються не лише сузір’я, а й самі зорі. Більша частина найяскравіших світил нашого неба в часи динозаврів ще не існувала, адже час їхнього життя порівняно з віком Сонця надзвичайно короткий. Частина їх уже народилась, але перебувала на відстані багатьох тисяч світлових років і була занадто слабкою для тодішніх спостерігачів.
5. Які сузір’я бачили на небі китайці?
Систему сузір’їв, що існує зараз, ми успадкували від греків і римлян. Вона стала всесвітньою лише завдяки тому, що у світі домінує європейська культура, а вона спирається саме на античні надбання.
Проте інші народи бачили на небі свої власні фігури. Так, для стародавніх індійців Оріон був «Оленем», Кассіопея для арабів — «Рукою», а казахи вважали, що ківш Великої Ведмедиці — це семеро розбійників, які готуються вкрасти коней.
Одну з найцікавіших «альтернативних зоряних мап» створили китайці, у яких сузір’я взагалі мало схожі на європейські. Наприклад, частину зір тієї ж Кассіопеї вони об’єднували з іншими у сузір’я Чорної черепахи, а в іншій бачили Білого тигра.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
