Минулого тижня NASA показала чотирьох людей, які понад рік прожили в імітації марсіанської бази, канадського астронавта за бортом МКС і нічні вогні Сполучених Штатів з орбіти. Телескоп Hubble знайшов карликову галактику, що розгубила більшу частину свого кисню, і розгледів тисячі зір кулястого скупчення M30 у сузір’ї Козорога. До добірки також потрапили гори на краю Місяця, де колись може з’явитися перша база, та яскравий болід над італійськими Доломітами.
Екіпаж CHAPEA повернувся «з Марса»
Четверо людей у чорних кепках і сонцезахисних окулярах радісно здіймають руки вгору. Вперше за понад рік вони стоять просто неба. 31 жовтня 2026 року завершилася друга місія CHAPEA (Crew Health and Performance Exploration Analog), у якій NASA моделює тривале перебування людей на Марсі.
Метью Монтгомері, Джеймс Спайсер, Росс Елдер та Еллен Елліс понад рік жили в замкненому житловому модулі. Вони тестували обладнання, вирощували рослини, ощадливо витрачали обмежені запаси й працювали із затримками зв’язку, які чекатимуть на справжніх марсіанських астронавтів. Екіпаж регулярно виходив на імітовані прогулянки поверхнею.
Модуль Mars Dune Alpha надрукували на 3D-принтері в Космічному центрі імені Джонсона в Х’юстоні. Перша місія CHAPEA тривала 378 днів і завершилася в липні 2024 року. Дані про те, як люди звикають до тривалої ізоляції, NASA використає під час проєктування майбутньої бази на Місяці й планування експедицій на Марс. Знімок опублікували 2 листопада.
Джошуа Кутрик за бортом МКС
29 жовтня астронавт Канадської космічної агенції (CSA) Джошуа Кутрик вийшов у відкритий космос. МКС у той момент летіла на висоті близько 430 км над південною частиною Атлантичного океану. Ліворуч від астронавта видно білі хмари й синю воду.
Разом з астронавтом NASA Анілом Меноном Кутрик встановив на станції сьому розгортувану сонячну батарею IROSA. Такі панелі запускають на орбіту згорнутими в рулон, а на місці вони розкочуються, наче килим. Для Кутрика цей вихід став першим. За тиждень, 5 листопада, астронавти знову вийшли назовні й змонтували восьму, останню батарею цього типу. Так завершилося п’ятирічне оновлення енергосистеми МКС, і тепер станція отримує до 30 % більше електроенергії. Знімок опублікували 3 листопада.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Місяць, Сонце та Юпітер & Сатурн
До товару
NGC 4449: галактика, що втрачає кисень
Цю клаптикову галактику неправильної форми зазнімкував Hubble. NGC 4449 належить до карликових неправильних галактик. Блакитні цятки на знімку дають скупчення гарячих молодих зір, рожеві плями відповідають хмарам газу, які світяться під їхнім випромінюванням.
Дослідники вивчили 37 близьких карликових галактик у межах проєкту GLOW (Galaxies Losing Oxygen via Winds). Такі галактики містять від кількох тисяч до сотень мільйонів зір. Зорі виробляють кисень і під час вибухів викидають його у навколишній простір. Галактика мала б поступово накопичувати цей елемент, та більшої частини очікуваного кисню астрономи не знайшли.
Карликові галактики утримують лише невелику частку кисню, створеного їхніми зорями. Назва проєкту натякає на ймовірного винуватця. Галактичні вітри виносять збагачений газ назовні, а слабка гравітація карлика не здатна його втримати. Знімок оприлюднили 2 листопада, до розділу Image of the Day він потрапив 4 листопада.
Нічна Америка з орбіти
Цей кадр зробив той самий Джошуа Кутрик, цього разу з борту станції. 18 жовтня, за кілька годин до світанку, він сфотографував вогні міст від Середнього Заходу США до Атлантичного узбережжя. МКС тоді летіла на висоті близько 417 км.
На знімку можна розпізнати Чикаго, Детройт і агломерацію Нью-Йорка. Великі міста світяться яскравими плямами, менші — розсипані по темній землі дрібними іскрами. Знімок опублікували 5 листопада.
M30: кулясте скупчення в Козорозі
Hubble розгледів тисячі зір кулястого скупчення Messier 30. Воно лежить приблизно за 27 500 світлових років від Землі в сузір’ї Козорога. Блакитні зорі гуртуються в яскравому ядрі, жовті — заповнюють решту кадру. Кілька помаранчевих світил розташовані ближче до нас і здаються помітно більшими.
Назву скупченню дав французький астроном Шарль Мессьє. Він полював на комети й складав каталог розмитих об’єктів, які в тогочасні телескопи легко було прийняти за комету. M30 потрапило до цього переліку 1764 року.
Кулясті скупчення належать до найстаріших об’єктів Чумацького Шляху. Їхні зорі зберігають сліди того, як формувалася наша Галактика, тому NASA називає цей знімок уроком галактичної історії. Зображення оприлюднили 5 листопада.
Масив де Жерлаш-Кохер на краю Місяця
На обрії цього кадру здіймається масив де Жерлаш-Кохер. Гори підносяться приблизно на 4 км над околицями й стоять зовсім поруч із південним полюсом Місяця. Алехандро Санс зазнімкував їх у телескоп 31 жовтня.
Південний полюс давно вважають найкращим місцем для першого поселення на Місяці. На дні кратерів, куди ніколи не зазирає Сонце, ймовірно, зберігається водяний лід. Вершини поряд освітлені майже постійно, тож там зручно ставити сонячні електростанції. Сам масив де Жерлаш-Кохер розглядали як можливе місце посадки пілотованих місій Artemis.
Із Землі полярні області Місяця видно під дуже гострим кутом. Цього разу допомогла лібрація, легке погойдування Місяця, яке трохи розвернуло південний полюс до спостерігачів. Знімок з’явився у добірці APOD 7 листопада.
Болід над Доломітами
Оллі Тейлор зробив цей кадр 14 листопада 2017 року на гірському перевалі в італійських Доломітових Альпах. Стояв мороз, небо над засніженими вершинами ще світилося рожевим після заходу Сонця. Унизу горять вогні селища Ла-Вілла в долині Альта-Бадія, над північним обрієм висить Велика Ведмедиця з упізнаваним Великим Ковшем.
Поки камера знімала з довгою витримкою, небо прорізав яскравий болід. Він промчав зі сходу на захід просто під Ковшем. Цей болід бачили по всій Європі, і він став одним із тих, про які найчастіше повідомляли Американському метеорному товариству та Міжнародній метеорній організації. Його траєкторія над Німеччиною вказує на радіант Північних Таурид, листопадового метеорного потоку, який породжує пил комети Енке.
Північні Тауриди активні й зараз, їхній максимум припадає приблизно на 12 листопада. Цей потік не дає багато метеорів, зате славиться яскравими болідами. Знімок з’явився у добірці APOD 8 листопада.
