Наш перший контакт із позаземною цивілізацією навряд чи відповідатиме тому, як його описують у фантастичних творах. У реальності ми, швидше за все, зафіксуємо її передсмертну агонію. До такого висновку дійшов британський астроном Девід Кіппінг.
Протягом десятиліть письменники-фантасти описали безліч різних сценаріїв першого контакту — від високорозвиненої цивілізації, яка намагається допомогти землянам, до вторгнення орд войовничих поневолювачів. Але, на думку Девіда Кіппінга, набагато реальнішим є інший варіант. У своїй статті, опублікованій на сервері препринтів arXiv, він запропонував т. зв. «Есхатичну гіпотезу». Згідно з нею, наш перший контакт із позаземним розумом буде нетиповим.
Кіппінг дійшов такого висновку, вивчаючи історію астрономії. Зазвичай перший знайдений астрофізичний об’єкт або явище нового класу є нетиповими та нерепрезентативними. Це пов’язано з тим, що астрономам набагато простіше знаходити об’єкти з великими спостережними сигнатурами через наявні методи виявлення та їх упередженість.
Як приклад можна навести екзопланети. Найперші в історії екзопланети були виявлені на початку 1990-х років біля пульсара. Але тепер ми знаємо, що це відкриття було унікальним. З більш ніж п’яти тисяч відомих нам на сьогодні екзопланет менше ніж 10 є пульсарними.
Цей аргумент також справедливий для зір, які можна спостерігати неозброєним оком. Залежно від обставин, ми можемо побачити близько 2500 зір на нічному небі. Близько третини з них — це гiгантські зорі, що еволюціонували. Але якщо подивитися на реальне співвідношення, то стає зрозуміло, що на такі світила припадає лише мала частка від загальної зоряної популяції Чумацького Шляху. Ми бачимо їх лише тому, що їхній спостережний сигнал дуже сильний, і при цьому не помічаємо набагато поширеніші червоні карлики, тому що ті дуже тьмяні.
Кіппінг поширює цю аналогію на перший контакт. На його думку, перші ознаки позаземного розуму також будуть досить нетиповими, «гучними» і легко фіксуються — тому що він, швидше за все, знаходиться в процесі згасання. Іншими словами, набагато ймовірніше, що ми почуємо передсмертний крик приреченої цивілізації, ніж цивілізацію, яка стабільно розвивається.
Як аналогію можна навести нашу власну Землю. У процесі людської діяльності клімат планети змінюється, а кількість вуглекислого газу та хімічних забруднювачів в атмосфері зростає. Чим їх більше — тим простіше інопланетянам виявити їх і зрозуміти, що Земля населена. Але водночас чим більше забруднювачів, тим ближче людство буде до екологічного колапсу, який може приректи його на вимирання. Отже, згідно з есхатичною гіпотезою, добре реєстровані техносигнатури можуть бути побічним продуктом згасаючої цивілізації. Кіппінг навіть спекулює на тему того, що знаменитий сигнал «Wow!» був закликом про допомогу.
Все це означає, що замість того, щоб орієнтуватися на вузько визначені техносигнатури, програми з пошуку інопланетного розуму повинні приділяти пріоритетну увагу яскравим аномальним явищам, чия світність і тимчасові масштаби важко узгодити з відомими астрофізичними явищами. У цьому плані особливо важливу роль повинні відіграти обсерваторії, які постійно спостерігають за змінами в небі, на зразок нещодавно запущеної Обсерваторії Вери Рубін. На думку Кіппінга, саме вони мають найкращі шанси на перший контакт.
За матеріалами Phys.org
