Міжнародна група астрономів дослідила галактику OJ 287 у радіохвилях. Вона належить до класу блазарів — зоряних систем з активним ядром. Вигляд плазмових джетів у ній підказує, що всередині заховалася не одна, а цілих дві надмасивні чорні діри.
Вчені детально роздивилися блазар
Галактика OJ 287 розташована на відстані п’ять мільярдів світлових років від нас у напрямку сузір’я Рака. Вона належить до класу блазарів — зоряних систем, де надмасивні чорні діри випускають у простір потужні струмені плазми. Ці потоки називаються джетами. Нещодавно міжнародна група астрономів опублікувала результати своїх досліджень цього об’єкта в радіодіапазоні.
Для дослідження використали дані дванадцяти радіотелескопів включно з інструментом на борту супутника «Спектр-РГ». В результаті отримали роздільну здатність у 12 мікросекунд дуги, яку мала б антена з діаметром «тарілки» у 193 тис. км. Це дозволило отримати зображення OJ 287 з неймовірною точністю і як слід його роздивитися.
Аналізуючи зображення, вчені зрозуміли, що з центрального регіону галактики у різні боки й з різною інтенсивністю б’ють одразу два джети. Причому один із них, при детальному вивченні, є викривленим. Таку особливість плазменного струменя можна пояснити гравітаційною взаємодією двох надмасивних чорних дір.
Як зливається пара чорних дір?
Дослідження OJ 287 цікаве одразу у двох аспектах. Перший з них пов’язаний зі злиттям надмасивних чорних дір. Ми досі не бачили цього процесу наживо і не дуже впевнені, яким він має бути. Теорія відносності говорить, що після того, як дві сингулярності розкидають увесь газ навколо себе, їхнє зближення має зупинитися.
Подальшому зменшенню відстані заважатимуть викривлення часопростору, які створюватиме кожна з чорних дір. Існує припущення, що випромінення гравітаційних хвиль має подолати цей спротив. І блазар OJ 287 — найкращий кандидат для перевірки цієї теорії.
Новий метод дослідження віддалених об’єктів
Другий аспект, у якому є цікавим поточне дослідження — це рекордна точність зображення віддаленого об’єкта. Отримана вона за допомогою технології інтерферометрії у великих масштабах. Поєднання сигналів від телескопів з різних континентів вперше було застосоване у Телескопі горизонту подій.
Саме завдяки застосуванню цієї методики 2019 року було зроблене перше зображення чорної діри у галактиці М87. Але роздільна здатність, отримана при спостереженні OJ 287, перевершує навіть його. Схоже, що саме цифрова інтерферометрія стає мейнстримом у дослідженнях віддалених об’єктів.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
