У Великій Магеллановій Хмарі знаходиться один із найактивніших регіонів зореутворення на околицях Чумацького Шляху — туманність NGC 2070, більш відома під назвою «Тарантул». Вона являє собою область іонізованого водню, що простяглася на 650 світлових років, усередині якої формується безліч нових світил. У 1987 році на її околиці спалахнула наднова SN 1987A. Вона стала першою надновою, що спостерігалася на земному небі неозброєним оком за останні 300 років.
Не дивно, що туманність «Тарантул» стала однією з пріоритетних цілей інфрачервоного телескопа Spitzer. За 16 років роботи він неодноразово знімкував цей регіон. На честь завершення місії космічної обсерваторії NASA опублікувала нове зображення туманності у високій роздільній здатності, складене на основі даних, які зібрав Spitzer під час декількох сеансів спостережень. Останні з них відбулися у лютому та вересні 2019 року.
Магазин від Universe Space Tech
Шкарпетки Космічна Капібара – Велика Капі
До товаруЗображення демонструє безліч новонароджених зір, оповитих газопиловими коконами. Телескопу також вдалося вловити інфрачервоне випромінювання нагрітого пилу в ударних хвилях, які утворилися внаслідок вибухів наднових. У майбутньому ця речовина увійде до складу нових зір та планетних систем.
На знімку особливо виділяється регіон R136 — розсіяне зоряне скупчення, маса якого в 450 тис. разів перевищує сонячну. Усередині нього знаходиться компактна область розміром менше одного світлового року, що містить чотири десятки масивних світил. Кожне з них, як мінімум, у півсотні разів важче за Сонце. Справжньою ж «зіркою» скупчення є R136a1. На цей час вона вважається найбільшим та найяскравішим з усіх відомих нам зореподібних об’єктів Всесвіту — її маса в 315 разів більша за масу Сонця.
За матеріалами https://www.nasa.gov
