Навколо Землі вже кілька місяців обертається ще один супутник, тимчасовий і зовсім крихітний. Об’єкт із позначенням 2026 QQ8 міг би поміститися в кузові вантажівки. На початку наступного року він покине околиці планети, щоб далі рухатися власною орбітою навколо Сонця. Помітили його лише в серпні, хоча під впливом земного тяжіння він перебував уже давно.

Відкриття в Угорщині
Об’єкт 2026 QQ8 першим зафіксував угорський астроном Крістіан Шарнецкі в ніч на 20 серпня на станції Пішкештетьо. Упродовж наступних трьох діб відкриття підтвердили астрономи на обсерваторіях Хорватії, Італії, Намібії, Іспанії та США.
Офіційне повідомлення з’явилося 29 жовтня в циркулярі Центру малих планет. Розрахунок орбіти показав, що тіло тимчасово зв’язане із Землею. Його розмір оцінюють у метр-два.
Чому тіло затрималося
Орбіта 2026 QQ8 навколо Сонця майже збігається із земною. Один оберт займає в нього 359 днів, а площина руху нахилена до земної лише на пів градуса. Тож тіло і планета рухаються майже паралельно з близькою швидкістю, і під час зближення земного тяжіння вистачає, щоб викривити його шлях у петлі навколо Землі.
Такі гості біля Землі не рідкість. Як пише Space.com, за попередніми дослідженнями одночасно навколо планети може обертатися до шести подібних тіл. Моделювання всієї їхньої сукупності показало, що типовий тимчасовий супутник має близько 75 см у поперечнику і тримається поряд приблизно дев’ять місяців. Об’єкт 2026 QQ8 у метр-два завбільшки помітно більший за цей середній показник. Утримати його надовго Земля не може, бо тяжіння Сонця постійно збурює рух, і рано чи пізно такі об’єкти виходять на самостійну орбіту.
Камінь чи ракета
Але чи це справді камінь? У 2020 році астрономи стежили за тілом 2020 SO, яке мало ненадовго стати супутником Землі. Воно виявилося верхнім ступенем ракети Centaur, запущеної 1966 року з апаратом Surveyor 2.
Справжню природу уламка ракети розкрили за спектром, схожим на фарбовану нержавіючу сталь, і за тиском сонячного випромінювання. Порожній металевий корпус має велику площу за малої маси, тому випромінювання відштовхує його помітно сильніше, ніж суцільну породу.
Для 2026 QQ8 Центр малих планет теж урахував цей ефект і отримав близько 8 см² площі на кілограм маси. Зв’язку з жодним відомим штучним об’єктом не знайшли. Якщо порахувати, для суцільного кам’яного тіла метрового розміру таке значення цілком можливе, а для 2020 SO його оцінювали приблизно від 60 до 70 см² на кілограм. Похибка поки велика, тому фахівці центру закликають до нових спостережень і розрахунків руху.
Далі за Місяць
Зараз 2026 QQ8 перебуває приблизно за 1,9 млн км від Землі, тобто вп’ятеро далі, ніж Місяць із його 384 тис. км. Блиск близько 25-ї зоряної величини, а це в 40 мільйонів разів слабше за найтьмяніші зорі, помітні неозброєним оком. Востаннє тіло бачили 9 жовтня в 2,2-метровий телескоп Гавайського університету на Мауна-Кеа, спостереження вів Девід Толен.
За оцінкою, що спирається на середню тривалість таких захоплень, об’єкт вийде з-під впливу земного тяжіння близько січня 2027 року. До того часу його рух ще можна уточнити за допомогою великих телескопів, і саме від цих вимірювань залежить, чи вдасться остаточно відрізнити природне тіло від уламка техніки.