Співробітники Європейської південної обсерваторії опублікували знімок, зроблений оглядовим телескопом VLT. На ньому зображений регіон активного зореутворення RCW 106.
RCW 106 являє собою велику зоретворчу туманність, розташовану на відстані 4 тис. світлових років від Землі у напрямку до сузір’я Корма. Вона є частиною гігантської молекулярної хмари, чиї розміри становлять 90 на 300 світлових років, а маса перевищує сонячну в 100 тис. разів.
Сяючі червоні хмари, які можна побачити на знімку, показують області щільного газу. Саме в них народжуються нові зорі. Але в реальності тільки 1% цього газу використовується на формування світил, і астрономи не знають, чому цей відсоток такий малий.
Науковцям відомо, що процес зореутворення починається, коли ділянки цих величезних хмар холодного газу починають ущільнюватися і, після досягнення критичної щільності, колапсують з утворенням нових світил. Але чи продукують ще більш щільні регіони більше зір і чи здатне це пояснити загадку 1%?
Нові результати експерименту APEX (Atacama Pathfinder Experiment), прийняті до публікації в журналі Astronomy & Astrophysics, говорять про те, що це не так. Більш щільні регіони не є найефективнішими у формуванні зір. Можливо, це пояснюється тим, що щільніші хмари фрагментуються на ниткоподібні структури й ядра. Однак у астрономів залишається багато запитань, на які їм ще тільки належить відповісти.
Раніше ми розповідали про те, як Hubble сфотографував бульбашки зоряного газу в сусідній галактиці.
За матеріалами ESO
