«Найліричніший» метеорний потік

У період від середини січня до початку квітня наша планета рухається в області простору зі зниженою концентрацією міжпланетного пилу. Це проявляється, між іншим, у відсутності помітних метеорних потоків і загальному зменшенні числа «падаючих зірок». Але вже в середині весни у небі Північної півкулі починають усе частіше з’являтись яскраві метеори, що належать до рою Лірид.

Радіант цього потоку розташований у сузір’ї Ліри, приблизно в 10° від Веги — другої за яскравістю зорі північної півкулі небесної сфери. Максимум Лірид зазвичай припадає на 21 квітня, проте він помітно розтягнутий у часі. Іноді протягом пів доби й навіть більше спостерігачі реєструють приблизно 20—25 метеорів на годину.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №1 2023 (189)

До товару

Першу згадку про Ліриди знайдено в китайських хроніках, датованих ще 687 роком до нашої ери. Таким чином, це найдавніший з усіх відомих метеорних потоків. Іноді він радує астрономів «зоряними дощами». На жаль, вони нерегулярні та не піддаються передбаченням, на відміну від знаменитих метеорних дощів Леонід. Зокрема, сто років тому — 21 квітня 1922 року — європейські спостерігачі відзначили сплеск активності Лірид до більш ніж двох тисяч на годину.

Як вдалося встановити наприкінці XIX століття, батьківським тілом цього потоку є яскрава комета Тетчера, що наблизилася до Землі у травні 1861 року. Тоді наша планета навіть ненадовго занурилась у кометний хвіст. Порошинки, викинуті з ядра цієї комети, продовжують рухатися майже паралельними траєкторіями, близькими до її орбіти. Коли вони входять у земну атмосферу, завдяки ефекту перспективи ми бачимо, наче вони «розлітаються» з однієї уявної точки — радіанта.

Вигляд північно-східної частини неба опівночі в кінці квітня. Положення радіанту Лірид позначене кружечком

Оскільки орбіта комети Тетчера нахилена до екліптики майже на 80°, радіант Лірид розташований далеко за межами зодіакальних сузір’їв. Завдяки його великому схиленню цей потік є одним із найзручніших для спостережень у наших широтах. На жаль, цього року погодні умови та бойові дії на території України не сильно сприяють астрономам, але все ж за наявності «вікон» у хмарності спробуйте відшукати на небі сузір’я Ліри. Можливо, вам удасться побачити вогняні сліди метеорних частинок, викинутих «хвостатою зіркою», повернення якої відбудеться не раніше 2280 року.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Як досягти Марса та Церери за один політ
James Webb виявив приховану чорну діру в сусідній галактиці
Великий сюрприз: астрономи виявили планету на полярній орбіті навколо пари дивних зір
Танення льодовиків могло спричинити прискорення дрейфу континентів
Зміна траєкторії ракети Falcon 9 «украла» дані космічного експерименту
Зі швидкістю цунамі: піщаний апокаліпсис на Землі помітно навіть із космосу
Космічна скарбниця: Hubble зазнімкував кулясте скупчення
Темна матерія все ж може видавати себе при взаємодії зі світлом
Мільйон градусів: місія Solar Orbiter отримала унікальний портрет Сонця
Чи справді телескоп James Webb може знайти життя у космосі?