Метеорний потік Ліриди. Коли та як спостерігати перший весняний зорепад

Щороку від середини січня до початку квітня наша планета рухається в області простору зі зниженою концентрацією міжпланетного пилу. Це проявляється, між іншим, у відсутності помітних метеорних потоків і загальному зменшенні числа «падаючих зірок». Але вже в середині весни у небі Північної півкулі починають усе частіше з’являтись яскраві метеори, що належать до рою Лірид. Нинішнього року його максимум очікується в ніч із 21 на 22 квітня.

Радіант цього потоку розташований у сузір’ї Ліри, приблизно в 10° від Веги — другої за яскравістю зорі північної півкулі небесної сфери. Максимум Лірид помітно розтягнутий у часі. Іноді протягом половини доби й навіть довше спостерігачі реєструють приблизно 20—25 метеорів на годину.

Першу згадку про Ліриди знайдено в китайських хроніках, датованих ще 687 роком до нашої ери. Таким чином, це найдавніший з усіх відомих метеорних потоків. Іноді він радує астрономів «зоряними дощами», коли його активність перевищує тисячу метеорів на годину. На жаль, вони нерегулярні та не піддаються передбаченням, на відміну від знаменитих метеорних дощів Леонід. Зокрема, трохи більше століття тому — 21 квітня 1922 року — європейські спостерігачі відзначили сплеск активності Лірид до більш ніж двох тисяч на годину.

Як вдалося встановити наприкінці XIX століття, батьківським тілом цього потоку є яскрава комета Тетчера, що наблизилася до Землі у травні 1861 року. Тоді наша планета навіть ненадовго занурилась у кометний хвіст. Порошинки, викинуті з ядра цієї комети, продовжують рухатися майже паралельними траєкторіями, близькими до її орбіти. Коли вони входять у земну атмосферу, завдяки ефекту перспективи ми бачимо, наче вони «розлітаються» з однієї уявної точки — радіанта.

Вигляд північно-східної частини неба опівночі в кінці квітня. Положення радіанту Лірид позначене кружечком

Оскільки орбіта комети Тетчера нахилена до екліптики майже на 80°, радіант Лірид розташований далеко за межами зодіакальних сузір’їв. Завдяки його великому схиленню цей потік є одним із найзручніших для спостережень у наших широтах. На жаль, цього року погодні умови, майже повний Місяць і бойові дії на території України не сильно сприяють астрономам, але все ж за наявності «вікон» у хмарності спробуйте відшукати на небі сузір’я Ліри — біля 10-ї години вечора його видно на північному сході не дуже високо над горизонтом. Можливо, ви зможете побачити вогняні сліди метеорних частинок, викинутих «хвостатою зіркою», повернення якої відбудеться не раніше 2280 року.

Нагадаємо, що найпотужнішим метеорним потоком земного неба є Гемініди, максимум яких припадає на 13-14 грудня

Астрономи відкрили чотири мінінептуни
Гігантський Магелланів телескоп став на крок ближчий до будівництва
Ракетний ступінь великим планом: японський супутник здійснив історичне зближення з космічним сміттям
Міжзоряний ремонт завершено: Voyager 1 відновив передачу всіх наукових даних
Важливий експеримент: NASA відправила у космос відео та фото з домашніми улюбленцями
Астрономи відкрили у пари зір дивовижні паралельні диски
James Webb виявив найвіддаленіший вибух наднової у ранньому Всесвіті
Геть із Чумацького Шляху: знайдена найближча до Землі гіпершвидкісна зоря
Небезпечний випадок декомпресії на МКС викликав переполох в радіоефірі
Безпрецедентна роздільна здатність: супутник компанії Maxar зазнімкував МКС і Starliner