Дослідникам з Університету Кертіна вдалося встановити максимально точний вік найстарішого з відомих метеоритних кратерів на нашій планеті. Це відкриття, опубліковане у фаховому журналі Geology, дає науковцям унікальну можливість краще зрозуміти, як космічні зіткнення впливали на формування Землі на зорі її існування.
Геологічна структура, відома як North Pole Dome, розташована в регіоні Пілбара на заході Австралії. Фахівці зі Школи наук про Землю та планети Університету Кертіна у співпраці з Геологічною службою Західної Австралії (GSWA) застосували новітні методи датування і підтвердили: масштабне падіння метеорита в цьому районі відбулося близько 3 млрд років тому.
Мінеральний годинник у розбитих породах
За словами провідного автора дослідження, професора Кріса Кіркленда, статус Купола Північного полюса як ударної структури обговорювався давно, проте його точний вік залишався загадкою. Розв’язати її допоміг своєрідний мінеральний годинник.
Під час потужного удару гірські породи зазнають тотальних руйнувань, але водночас у них формуються нові мінерали. Аналізуючи ці утворення, науковці змогли зафіксувати точний момент катастрофи.
Циркон та апатит як свідки космічного удару
Головним доказом став циркон — міцний мінерал, здатний зберігати інформацію про геологічні процеси протягом мільярдів років. У зоні удару кристали циркону мають специфічну розгалужену, скелетоподібну форму. Науковці пояснюють це тим, що первісний мінерал був зруйнований під дією екстремального нагрівання від зіткнення, а потім частково відновився. Саме ці деформації кристалів фіксують подію, що сталася 3 млрд років тому.
Для перевірки гіпотези команда проаналізувала ще один мінерал — апатит. Він утворився під впливом гарячих рідин, які циркулювали через пошкоджені породи вже після удару. Цей незалежний метод датування показав абсолютно ідентичний вік. Збіг результатів із двох різних джерел дає науковцям стовідсоткову впевненість у тому, що вони бачать сліди однієї глобальної метеоритної події.
Вікно в архейську еру
Отримані дані роблять Купол Північного полюса найстарішим підтвердженим ударним кратером у світі та єдиним відомим прикладом з архейської ери — епохи, коли на Землі лише починали формуватися перші континенти.
Датувати такі прадавні об’єкти надзвичайно складно. За мільярди років природне тепло, колосальний тиск та рух рідин можуть повністю змінити породи, стираючи початкові сліди удару. Проте австралійським дослідникам вдалося відокремити первинний сигнал катастрофи від тривалої геологічної історії.
Як підкреслив директор напряму геонаук GSWA доктор Саймон Джонсон, такі виняткові результати є свідченням того, що спільні зусилля науковців відіграють вирішальну роль у розкритті найглибших таємниць геологічного минулого нашої планети.
Раніше ми розповідали про п’ять найкраще збережених кратерів Землі.
За матеріалами phys.org
