Нове дослідження басейну Південний полюс — Еткейн, найбільшого з місячних кратерів, показало, що він міг утворитися внаслідок удару по дотичній, який відбувся зовсім не в тому напрямку, в якому досі вважалося. Дослідження також дало змогу з’ясувати, яким був Місяць у ті часи.
Південний полюс — Еткейн
Південний полюс — Еткейн — це найбільший ударний кратер на Місяці. Він простягнувся на 1900 км з півночі на південь і на 1600 км — зі сходу на захід. Причин, з яких більшість людей його ніколи не бачили, дві. Перша — він переважно розташований на зворотному боці Місяця. Друга — він надзвичайно старий (4,3 млрд років) і тому частково зруйнований наступними ударами.
Проте нещодавно дослідники все ж змогли з’ясувати про нього дещо цікаве. Уже достатньо давно було відомо, що Південний полюс — Еткейн утворився внаслідок удару по дотичній. Тобто велетенський астероїд врізався в його поверхню під великим кутом. Тривалий час на основі форми кратера вважалося, що зіткнення відбулося з півдня на північ.
У новому дослідженні науковці порівняли Південний полюс — Еткейн з іншими великими кратерами у Сонячній системі, проаналізували склад порід, що складають місцевості навколо нього, і дійшли висновку, що астероїд насправді рухався з півночі на південь. На це, зокрема, вказує товщина кори, яка збільшується саме в цьому напрямку.
Минуле Місяця
Достатньо довго після свого утворення Місяць лишався вкритим океаном рідкої магми. Згодом важкі елементи поступово опустилися вглиб, тоді як на поверхні залишилися відносно легкі породи. Серед них особливу увагу привертають так звані KREEP — утворення, що містять підвищену частину калію, фосфору та рідкоземельних елементів.
У їхній присутності немає нічого дивного, крім того, що сконцентровані вони переважно на видимому боці Місяця. Наш супутник взагалі має значну асиметрію поверхні. Більшість темних вулканічних рівнин, які ми звикли називати морями, розташовані саме на видимому боці.
І ось нові дослідження найбільшого кратера допомогли з’єднати всі частини головоломки. Коли гігантський астероїд вдарив поблизу від південного полюсу Місяця, ударна хвиля буквально вичавила залишки магмового океану разом із KREEP-породами на його видимий бік. На невидимому ж за відсутності магми утворилася особливо товста кора.
Звичайно, поки що все це переважно припущення. Проте невдовзі можна буде перевірити їх. Річ у тім, що посадка на Місяць, передбачена програмою місії Artemis III, має відбутися саме в районі його південного полюса.
За матеріалами phys.org
