Вже у 2025 році має розпочати роботу великий синоптичний телескоп обсерваторії Вери Рубін. Цей астрономічний інструмент матиме унікально широке поле зору. Науковці очікують, що він зможе ефективно знаходити міжзоряні об’єкти.
Міжзоряні об’єкти
Практично всі об’єкти, які ми спостерігаємо у Сонячній системі, народилися у ній кілька мільярдів років тому. Попри те, що можливість прибуття сюди «гостей» з інших зоряних систем не виключається вже кілька десятиліть, досі ми спостерігали тільки два з них — астероїд Оумуамуа та комету Борисова.
Одразу ж виникає питання: якщо обидва ці об’єкти були упізнані як міжзоряні за відносно короткий проміжок часу, а до того ми нічого не бачили, то в чому причина подібної ситуації? Їх не було, чи наші засоби спостереження були недосконалими.
У нещодавно опублікованій у журналі Astronomy & Astrophysics статті стверджується, що справа саме у другому. Ми просто не спостерігаємо достатню кількість об’єктів стільки часу, аби цього було достатньо для того, аби знайти серед них міжзоряних гостей. Проте невдовзі має з’явитися астрономічний інструмент, від якого їм не вдасться сховатися.
Обсерваторія Вери Рубін
Створення синоптичного телескопа обсерваторії Вери Рубін триває вже понад десятиліття, й у 2025 році його мають ввести в експлуатацію. Особливістю цього інструменту буде те, що він, за достатньо великого діаметра головного дзеркала у 8,4 м, не буде докладно вивчати певні далекі об’єкти у космосі.
Замість цього він оглядатиме все небо. Його поле зору дорівнює семи кутовим розмірам Місяця на небі. Вчені вважають, що за таких показників він зможе побачити міжзоряні об’єкти ще до того, як вони перетнуть орбіту Нептуна.
Проблема лише в тому, що загальна кількість об’єктів, яку зможе відстежувати обсерваторія Вери Рубін, надзвичайно велика. Щоночі цей телескоп генеруватиме понад петабайт «сирих» даних спостережень. І з першого погляду упізнати в крихітних точках об’єкти, що залетіли до нас з-за меж Сонячної системи, неможливо. Вони просто не відрізняються від об’єктів поясу Койпера, які з якихось причин змінили свою орбіту і тепер прямують до Сонця.
Виділити серед них міжзоряні об’єкти цілком можливо. Для цього треба чітко визначити їхню орбіту. Це означає — спостереження протягом місяців чи років. Тобто для здійснення цього потрібна купа роботи.
Штучний інтелект
У розв’язанні подібної проблеми в астрономів є два шляхи — традиційний і сучасний. Перший полягає в тому, аби залучити до обробки інформації велику кількість наукових волонтерів. Другий — у використанні штучного інтелекту.
Залучення аматорів — перевірений спосіб, але відносно повільний і недешевий. Штучні нейромережі можуть виконувати ту саму роботу значно ефективніше. Проте вчені зазначають, що результат їхньої обробки містить велику кількість помилок, і це — аргумент проти цього способу.
Але все ж дослідники вважають, що у випадку з телескопом Вери Рубін і пошуком міжзоряних об’єктів треба використовувати саме штучні нейромережі. Вони перевірили їхню роботу і вважають, що наявна кількість помилок не є проблемою.
За матеріалами phys.org
