Японська компанія ispace оголосила про запуск нового сервісу з доставлення вантажів на Місяць. Він використовуватиме Starship від SpaceX як транспортну платформу, а власний місяцехід розвозитиме корисне навантаження клієнтів поверхнею після посадки.
Вартість спільного рейсу
За $50 млн ispace викупила 500 кг вантажопідйомності на одному з майбутніх рейсів Starship, який може відбутися вже 2030 року. У перерахунку це близько $100 тис. за кілограм вантажу, доставленого на місячну поверхню.
Така ціна стала можливою завдяки самому Starship. На відміну від одноразових посадкових модулів, ця система розрахована на багаторазове використання і здатна доправити за один рейс десятки тонн вантажу.
Велика вантажомісткість дозволяє розподілити вартість запуску між багатьма клієнтами, чого не могли запропонувати попередні місії. Для порівняння, за нинішніми розцінками програми NASA Commercial Lunar Payload Services, доставлення аналогічної маси коштувало б у 8–12 разів дорожче.
Невдалий початок і новий підхід
Поки що жоден апарат компанії не здійснив м’якої посадки на Місяць, хоча обидві спроби дали критичні інженерні дані. Перша місія у квітні 2023 року завершилася падінням, коли альтиметр некоректно визначив висоту над краєм кратера. Посадковий модуль Hakuto-R виробив пальне на висоті близько 5 км, вважаючи що вже на поверхні.
Друга місія, Resilience, у червні 2025 року втратила зв’язок за півтори хвилини до розрахункового часу посадки. Причиною стала аномалія лазерного далекоміра на фінальній фазі зниження. Двигуни та програмне забезпечення працювали штатно, однак апарат не встиг загальмувати.
Попри це, компанія не відмовляється від амбіцій. До 2030 року ispace запланувала щонайменше три місії з використанням нової платформи Ultra M3 у 2028, M4 у 2029 та M5 у 2030 році. Кожна з них зможе доправити на поверхню до 500 кг корисного навантаження.
Таксі й автобус
Керівництво компанії розділяє свої послуги на дві категорії. Власні посадкові модулі ispace називає «таксі», що виконують окрему місію під конкретного замовника. А нова інтеграторська платформа на базі Starship отримала роль «автобуса», де ispace купує в ньому місце і ділить рейс між кількома клієнтами.
Після посадки Starship на Місяць вантажі не залишаться біля апарата. Компанія будує власний місяцехід, який розвозитиме обладнання замовників на відстань до кількох кілометрів. Такий підхід дає змогу обслуговувати клієнтів, чиї проєкти занадто малі для окремого запуску, але потребують доставки в конкретну точку.
Місця на Starship
Партнерство з японською фірмою — не єдиний напрям для Starship. У 2028 році NASA планує використати Starship HLS для місячної посадки в межах програми Artemis. Це окремий державний контракт, не пов’язаний із комерційним райдшерингом ispace. Американський стартап Astrolab також зарезервував місце на майбутньому рейсі для свого місяцехода.
В інтерв’ю Reuters генеральний директор ispace Такеші Хакамада розповів, що пропозиція створити інтеграторський сервіс надійшла від самої SpaceX. На його думку, конкурентів у цьому сегменті буде небагато, адже замало лише знайти клієнтів — потрібно також забезпечити роботу їхнього обладнання після посадки. Для цього ispace планує надавати повний цикл послуг, включно зі зв’язком і навігацією через майбутню партнерську мережу супутників.
Starship поки що не здійснив жодної комерційної посадки на Місяць. Заявлена вартість у $100 тис. за кілограм залишається орієнтиром, прив’язаним до успішного введення системи в експлуатацію, повідомляє Reuters. Попри це, вихід ispace на ринок райдшерингу фіксує новий ціновий рівень для місячної логістики, що на порядок нижчий за поточні ставки CLPS. Це робить Місяць доступнішим для невеликих приватних місій, які раніше не могли дозволити собі окремий запуск.
