Вчені дослідили зразки матеріалу з астероїда, привезені апаратом «Хаябуса-2». Вони змогли пояснити, чому вуглецевих метеоритів так мало. Також зібрані нові дані про походження Сонячної системи.
Дослідження матеріалів «Хаябуса-2»
Минуло вже 12 місяців, як вчені мають змогу дослідити матеріали, видобуті апаратом «Хаябуса-2» на астероїді Рюгу. Сталося це після того, як капсула з ними приземлилася в Австралії. У нещодавно опублікованій у Science статті не лише описуються хімічний склад та структура зразків, але і робляться деякі висновки щодо метеоритів та астероїдів.
Контейнер, привезений «Хаябусою-2» містить приблизно 5 грамів матеріалу, що складаються з двох проб. Першу із них апарат узяв з поверхні астероїда Рюгу. Друга — отримана після пробурювання поверхні, тому місить зразки з глибини.
Вчені, які досліджували ці проби, зазначають, що вони містять велику кількість вуглецю. Матеріали з Рюгу — одні з найтемніших гірських порід, які потрапляли до нас з космосу. Крім того, вони надзвичайно крихкі. Також вони мають низьку густину, що свідчить про їхню пористість.
Загадка вуглистих хондритів
Те, що зразки з Рюгу такі крихкі, дозволило вченим розгадати одну давню загадку. Астероїди діляться на три типи: С (вуглецевий), М (металічний) та S (силікатний). Це дуже добре узгоджується з типами метеоритів, які ми знаходимо на Землі. Зокрема «камені з неба», що називаються вуглистими хондритами, за своїм хімічним складом дуже схожі на астероїди С-типу.
Загадка в тому, що до типу С належить 75 % усіх астероїдів, а вуглисті хондрити складають лише 5 % усіх знайдених метеоритів. І тепер ця дивина знайшла своє логічне пояснення. Вуглисті метеорити не ховаються від зустрічі з нашою планетою. Просто їхній матеріал настільки тендітний, що більша їхня частина повністю випаровується під час входу в атмосферу.
Астероїди — шматочки Сонця?
Але дослідження матеріалу з Рюгу привели нас до ще цікавішого відкриття. Серед метеоритів хондритів є один досить рідкісний різновид, який називається СІ. Свою назву цей клас вуглецевих (С) небесних каменів отримав на честь зразка Івуна, знайденого у Танзанії 1938 року.
Метеорити цього класу відрізняються дуже малим вмістом хондр — крихітних кульок мінералу олівіну. Вони також досить однорідні та мають темне забарвлення. Досі таких каменів було відомо не більше десяти. Найцікавіше те, що вони мають той самий хімічний склад, що і Сонце. Тільки ці елементи, звичайно, перебувають у твердому стані. Через це вчені підозрюють, що утворилися вони безпосередньо з тієї газопилової хмари, що потім стала нашим світилом.
І зразки з Рюгу надзвичайно схожі на цей тип метеоритів. Цей астероїд певною мірою можна вважати затверділим шматочком Сонця. Він розповідає нам, якою була Сонячна система у момент її виникнення. І, здається, він такий у космосі не один. Просто до Землі такі матеріали не долітають.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine