Метеорний потік Драконіди з радіантом у сузір’ї Дракона вважається наймолодшим з відомих: комета Джакобіні-Циннера (21P/Giacobini-Zinner), що його утворила, отримала можливість підходити близько до Землі трохи більше століття тому. Рій метеорних частинок, викинутих нею за цей час, не встиг значно розсіятися навколо її орбіти й віддалитися від кометного ядра. Тому період активності потоку досить короткий (приблизно з 5 по 11 жовтня), а її сплески спостерігаються тоді, коли сама комета проходить недалеко від нашої планети.
Так сталося, наприклад, 9 жовтня 1933-го, коли потужність Драконід сягнула двох тисяч метеорів за годину. Нагадаємо, що «метеорними дощами» називаються явища, під час яких це число перевищує тисячу. Трошки «не дотягнув» до цього статусу сплеск активності потоку 9 жовтня 2018-го, коли деякі спостерігачі повідомляли про 700-800 «падаючих зірок» протягом години. Того року комета Джакобіні-Циннера пролетіла на відстані 0,392 а.о. (58,6 млн км) від Землі. Зараз вона перебуває на віддалений від Сонця ділянці своєї орбіти, а отже, «зустріч» ані з нею, ані зі щільною частиною породженого нею метеорного рою нам не загрожує. Отже, повідомленням ЗМІ про «жовтневий метеорний дощ» вірити не варто.
Та навіть під час наступного повернення комети 2025 року вона не підійде до нас достатньо близько, і суттєвої активізації Драконід астрономи в цей період не очікують. Набагато більш перспективною виглядає її поява 2031-го, коли 4 вересня відстань між Землею та «хвостатою зіркою» складе 0,55 а.о. (82 млн км). Настільки близько вона не підлетить до нас аж до осені 2058 року.
Спостерігати Драконіди в наших широтах дуже зручно — їхній радіант на території України не заходить за горизонт. Ще цей потік характеризується тим, що швидкість входження його метеорних частинок у земну атмосферу порівняно низька (лише 20 км/с). Отже, їхня кінетична енергія, що потім унаслідок гальмування в повітрі перетворюється на тепло та світло, відносно невелика. До того ж густина цих метеорів теж одна з найнижчих — у 4-5 разів менше густини води. Тобто для того, щоб створити метеорне явище, помітне неозброєним оком, частинка кометної речовини має бути досить великого розміру. Тому яскраві, примітні «падаючі зірки» у потоці Драконід зустрічаються рідко.
Осінніми вечорами в наших широтах радіант Драконід розташований приблизно в 50° над західною частиною горизонту, праворуч від яскравої Веги (α Ліри). Саме в цьому напрямку й треба дивитися всім, хто хоче побачити «вогняні привіти» від комети Джакобіні-Циннера. На піку активності потоку їхнє зенітне годинне число може перевищити 20. У ніч з 9 на 10 жовтня Місяць у Києві зійде приблизно о 2-й годині й майже не заважатиме спостереженням.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
