У фантастичних фільмах астронавти часто використовують для переміщення в космосі реактивні ранці. Це не можна назвати повною вигадкою. Такі установки дійсно існували й кілька разів використовувалися NASA під час реального космічного польоту. Уперше це сталося 40 років тому.
Космічні мотоцикли NASA
Створена NASA установка для переміщення у відкритому космосі називалася MMU (Manned Maneuvering Unit). Вона важила 158 кг і була оснащена 24 мікродвигунами. Як паливо в ній використовували два шестикілограмові балони зі стисненим азотом, що забезпечували Δv у 25 м/с.
Честь першим випробувати MMU в космосі випала астронавту Брюсу Маккендлесу. Це сталося під час місії STS-41-B. 7 лютого 1984 року Маккендлес вийшов у вантажний відсік шатла Challenger, відстебнув страхувальний фал, після чого віддалився від корабля на відстань 98 метрів. Отже, він став першим в історії астронавтом, який здійснив вихід у відкритий космос без страховки. У випробуваннях MMU також взяв участь і астронавт Роберт Стюарт.
Вдруге MMU було залучено під час місії STS-41-С у квітні 1984 року. Її метою був ремонт супутника SMM. Астронавт із MMU мав підлетіти до супутника, «підчепити» його й обнулити обертання. Однак цей план зірвався — обертання SMM навпаки прискорилося. Зрештою, його вдалося зупинити лише за командою з Землі, після чого апарат був захоплений за допомогою маніпулятора шатла Challenger і відремонтований на орбіті.
Востаннє MMU використовували в листопаді 1984 року під час місії STS-51-A. Метою місії було повернення на Землю супутників Palapa B2 і Westar 6, які не зуміли вийти на потрібну орбіту.
Цього разу все пройшло без будь-яких ускладнень. Астронавти на «космічних мотоциклах» підлетіли до супутників, після чого підтягли їх до шатла Discovery. Апарати були повернуті на Землю, що стало першим подібним випадком в історії. Згодом їх знову запустили в космос.
Після катастрофи шатла Challenger, NASA переглянула стандарти безпеки та відмовилася від подальшого використання MMU, визнавши їх занадто ризикованими. У результаті обидва «космічних мотоцикли», які використовували астронавти, були відправлені в музей.
Сучасна система порятунку астронавтів
Хоча установки MMU використовувалися зовсім недовго, вони все ж залишили спадщину у вигляді системи SAFER, що прийшла їм на заміну. Вона кріпиться до скафандра і призначена для того, щоб у разі від’єднання страхувального фала астронавт зміг повернутися на космічний корабель або станцію. SAFER важить 38 кг (з яких 1,2 кг припадає на азотне паливо) і може забезпечити Δv у 3 м/с.
Випробування SAFER відбулося 1994 року в межах місії STS-64. Воно є останнім на сьогодні виходом у відкритий космос без страховки. Тест завершився успіхом. Відтоді SAFER є частиною стандартної комплектації всіх американських скафандрів, призначених для виходу у відкритий космос.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
