Кратери на Європі допоможуть оцінити товщину її криги

Попри постійне згладжування поверхні, супутник Юпітера Європа несе на собі численні сліди зіткнення з кометами та астероїдами. Нещодавно завдяки дослідженню кратерів науковці змогли оцінити товщину крижаної кори цього тіла.

Кратери на Європі свідчать про чисельні метеоритні удари
Кратери на Європі свідчать про численні метеоритні удари. Джерело: www.space.com

Ударні кратери на Європі

Супутник Юпітера Європа здавна вважався одним із найкращих місць у Сонячній системі для пошуку доказів існування життя за межами Землі. Цей об’єкт діаметром 3100 км містить океани солоної води, які у два-три рази перевищують об’єм усіх морів на нашій планеті разом узятих.

Ці океани ховаються під крижаною корою Європи, а таке водне середовище є непоганим місцем для зародження життя. Однак його реальна наявність і форма сильно залежать від товщини крижаної оболонки цього супутника. І саме її вченим досі не вдавалося визначити.

Але тепер команда планетологів може мати деякі підказки щодо остаточного значення. Вивчивши великі кратери на Європі, які утворилися внаслідок її бомбардування астероїдами та кометами, дослідники використали ці спостереження, щоб визначити, що товщина оболонки Європи становить близько 20 км. І ця оболонка, за їхніми словами, ймовірно, плаває в океані глибиною від 60 до 150 км, розташованому навколо кам’янистого ядра місяця.

За словами науковців, розуміння цього параметру дуже важливе для того, аби з’ясувати, які джерела енергії використовує життя: чи присутній там фотосинтез, чи воно повністю покладається на підводні геотермальні джерела.

Фотосинтез на супутнику Юпітера

Найімовірніше, життя на Європі існує виключно шляхом хімічних реакцій, а не фотосинтезу, що є звичайною справою для земного життя. Це пояснюється тим, що Європа постійно піддається впливу радіації Юпітера, а це означає, що організми не можуть існувати на її поверхні.

Будь-яке життя на Європі мало б існувати під льодом, де немає сонячного світла. А сонячне світло необхідне для фотосинтезу. Отже, аби цей біохімічний процес відбувався, шар льоду мав би бути достатньо товстим, щоб захистити прості форми життя, такі як мікроби, від випромінювання, але водночас достатньо тонким, щоб це випромінювання могло забезпечувати просте життя енергією.

Дослідження ударних кратерів

Команда науковців оцінила товщину крижаної оболонки Європи, вивчивши спостереження, зроблені космічним апаратом Galileo у 1998 році. Потім вчені змоделювали кратери, використовуючи комбінацію фізичних характеристик і властивостей поверхні, які могли створити кратери. Завдяки цьому і встановили товщину кори.

Отриманий результат не дає однозначної відповіді на питання, які цікавлять вчених. Вони впевнені, що для розуміння повної картини треба ще встановити, як крижана кора та вода в океані взаємодіють із кам’яним ядром.

За матеріалами www.space.com

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine