Космічне фото тижня: Магелланові Хмари крізь об’єктив астронавта

Астронавт NASA Дон Петтіт, перебуваючи на висоті 420 км над Тихим океаном на борту Міжнародної космічної станції (МКС), зазнімкував дивовижну світлину — Великі та Малі Магелланові Хмари, які вдало потрапили в ілюмінатор.

Великі та Малі Магелланові Хмари
Великі та Малі Магелланові Хмари з ілюмінатора капсули SpaceX Crew Dragon. Авторство: @Space_Station

Що таке Магелланові Хмари?

Це дві карликові галактики-супутники Чумацького Шляху. Велика Магелланова Хмара (ВМХ) розташована на відстані 160 тис. світлових років у сузір’ях Золотої Риби й Столової Гори, а Мала Магелланова Хмара (ММХ) — на 200 тис. світлових років у сузір’ях Тукана і Гідри.

Наш Чумацький Шлях є частиною Місцевої групи галактик, що включає понад 50 систем. Серед них Велика Магелланова Хмара і Мала Магелланова Хмара — найближчі супутники, видимі лише з Південної півкулі або космосу.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Як створений знімок

69-річний Дон Петтіт, найдосвідченіший астронавт NASA, прибув на МКС 11 вересня на борту російського корабля «Союз». Світлину він зробив із капсули SpaceX Crew Dragon, пристикованої до станції. Фото з довгою витримкою було одним із серії, опублікованої NASA на X (колишньому Twitter).

Унікальні властивості хмар

Магелланові Хмари відомі своєю спотвореною формою та мільярдами світил. Саме у ВМХ у 1987 році спостерігали останню наднову, видиму неозброєним оком. Нещодавно астрономи опублікували перше детальне фото зорі за межами нашої Галактики — WOH G64, що розташована у ВМХ. Ця зоря у 1500 разів більша за Сонце та перебуває на межі перетворення в наднову.

Раніше ми повідомляли про те, як астронавт показав красу загрози на орбіті.

За матеріалами Live Science

Новини інших медіа
Г’ю Еверетт. Як з’явилася теорія мультивсесвіту
Обсерваторія LISA допоможе відкрити нову популяцію екзопланет
Одна світлина комети 144 роки тому перевернула уявлення людства про небо
Звідки прилітають комети? Запрошуємо школярів на зустріч з астрофізикинею Оленою Шубіною
Дві чорні діри виявились несподівано важкими для раннього Всесвіту
Більшість вуглецю на Землі походить із віддалених куточків Сонячної системи
Роман про кінець світу приніс фантасту Букерівську премію
На околицях Сонячної системи виявили космічного вигнанця з дивною орбітою
Науковці змоделювали безжиттєву Землю віком 5 млрд років
Телескоп Subaru показав форму та температуру ядра комети Енке