Космічне фото тижня: Магелланові Хмари крізь об’єктив астронавта

Астронавт NASA Дон Петтіт, перебуваючи на висоті 420 км над Тихим океаном на борту Міжнародної космічної станції (МКС), зазнімкував дивовижну світлину — Великі та Малі Магелланові Хмари, які вдало потрапили в ілюмінатор.

Великі та Малі Магелланові Хмари
Великі та Малі Магелланові Хмари з ілюмінатора капсули SpaceX Crew Dragon. Авторство: @Space_Station

Що таке Магелланові Хмари?

Це дві карликові галактики-супутники Чумацького Шляху. Велика Магелланова Хмара (ВМХ) розташована на відстані 160 тис. світлових років у сузір’ях Золотої Риби й Столової Гори, а Мала Магелланова Хмара (ММХ) — на 200 тис. світлових років у сузір’ях Тукана і Гідри.

Наш Чумацький Шлях є частиною Місцевої групи галактик, що включає понад 50 систем. Серед них Велика Магелланова Хмара і Мала Магелланова Хмара — найближчі супутники, видимі лише з Південної півкулі або космосу.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Як створений знімок

69-річний Дон Петтіт, найдосвідченіший астронавт NASA, прибув на МКС 11 вересня на борту російського корабля «Союз». Світлину він зробив із капсули SpaceX Crew Dragon, пристикованої до станції. Фото з довгою витримкою було одним із серії, опублікованої NASA на X (колишньому Twitter).

Унікальні властивості хмар

Магелланові Хмари відомі своєю спотвореною формою та мільярдами світил. Саме у ВМХ у 1987 році спостерігали останню наднову, видиму неозброєним оком. Нещодавно астрономи опублікували перше детальне фото зорі за межами нашої Галактики — WOH G64, що розташована у ВМХ. Ця зоря у 1500 разів більша за Сонце та перебуває на межі перетворення в наднову.

Раніше ми повідомляли про те, як астронавт показав красу загрози на орбіті.

За матеріалами Live Science

Новини інших медіа
Диск Чумацького Шляху набув пласкої форми за два етапи
Кристали солі можуть містити підказки про життя під льодом Енцелада
Дві гігантські чорні діри можуть зіткнутися вже за 100 років
Зонд програми ExoMars 10 років працює на орбіті Марса
Помилка в розрахунках: планети Сонячної системи загинуть раніше
Що відбувається з геномом людини в невагомості
Рослини змінюють активність генів за лічені хвилини після потрапляння у невагомість
Космічні паразити: супутники Starlink та OneWeb засліплюють радіоастрономію
Астрофізик Сергій Осіпов розповість школярам, як досліджують Сонце
Спектри SPHEREx виявили слабкі місця моделей коричневих карликів