James Webb зазнімкував «відбитки пальців» подвійної зорі

Космічному телескопу James Webb (JWST) вдалося сфотографувати дуже примітний космічний феномен. Йдеться про пилову структуру, що складається з 17 концентричних кілець. Вони оточують зоряну систему WR 140.

Пилові кільця навколо подвійної зорі WR 140. Джерело: NASA, ESA, CSA, STScI, JPL-Caltech

Зоря Вольфа — Райє

WR 140 розташована на відстані 5000 світлових років від Землі. Вона складається з двох зір. Основним компонентом системи є світило спектрального класу О, маса якого приблизно в 30 разів перевищує масу Сонця. Його компаньйоном є зоря Вольфа — Райє, чия маса приблизно в 10 разів більша за сонячну.

Зорі системи WR 140 в уявленні художника. Джерело: NASA, ESA, CSA, STScI, JPL-Caltech

Зорями Вольфа — Райє називають світила, для яких характерні дуже високі температури та світності, а також наявність яскравих емісійних ліній різних елементів у спектрі. Зазвичай вони перебувають на пізніх стадіях еволюції, містять мало водню, але багаті на гелій і активно викидають свою речовину в навколишній простір.

«Фабрика пилу»

Раніше вчені вже знаходили зорі Вольфа — Райє, оточені протяжними пиловими оболонками. Однак WR 140 — це перший випадок, коли у ній сформувалася концентрична структура.

На думку вчених, річ в орбіті зорі. Вона не кругова, а еліптична. Щоразу, коли світило зближується зі своїм компаньйоном (такі зустрічі відбуваються раз на вісім років), їхні зоряні вітри стикаються один з одним, що сприяє стисненню газу та утворенню пилу. Це призводить до створення кільця, що розширюється, його можна порівняти з річними кільцями на деревах. За словами дослідників, якби зоря Вольфа — Райє мала звичайну кругову орбіту, вона постійно виробляла б пил, але в ній не було б жодних структур.

Знімок WR 140 також наочно ілюструє технічні можливості JWST та його камери MIRI, одне із завдань яких саме полягає у пошуку та дослідженні пилу. На найкращих знімках наземних телескопів астрономи могли розглянути трохи більше двох кілець. JWST вдалося відобразити щонайменше 17 кілець. Але насправді їх, звичайно, набагато більше. Просто на певному віддаленні від зорі вони стають занадто тьмяними навіть для такого потужного телескопа.

JWST також вдалося провести аналіз пилу та встановити, що він багатий на вуглець. Це важлива інформація. Річ у тім, що викинута WR 140 речовина з часом увійде до складу газових хмар, які дадуть життя новому поколінню зір. Цілком ймовірно, що зоряна колиска нашого Сонця також була збагачена важкими елементами, виготовленими одним із таких світил.

За матеріалами https://www.nasa.gov

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine