Використовуючи космічний телескоп James Webb (JWST), астрономи дослідили молекулярну хмару Хамелеон I, виявивши в ній безліч різних видів льоду. Це відкриття є важливим кроком на шляху до розуміння того, як відбувається формування складних сполук, що стають будівельною основою для майбутніх екзопланет.
Молекулярна хмара Хамелеон I
Хамелеон I є частиною більшого комплексу, який є одним із найближчих до нас регіонів активно зореутворення. Воно розташоване на відстані 630 світлових років від Землі. Хмара відносно ізольована від інших областей зореутворення. За оцінками астрономів, у ньому знаходиться близько 200 – 300 зір. У далекому минулому наше Сонце могло сформуватися в одній із подібних хмар.
Основа майбутніх екзопланет
Міжнародна команда дослідників використала телескоп JWST, щоб заглянути всередину Хамелеон I. Їх цікавили криги. Вони є важливими учасниками процесу формування екзопланет, оскільки це основні переносники п’яти ключових легких елементів (вуглецю, водню, кисню, азоту та сірки), які можуть входити як до складу планетарних атмосфер, так і молекул цукрів, алкоголю та простих амінокислот.
Під час спостережень, JWST ідентифікував усередині Хамелеона I безліч різних видів льоду: від звичного нам водяного до заморожених молекул вуглекислого газу, аміаку, метану та метанолу (метилового спирту), що є найпростішою формою складної органіки.
Крім того, вчені знайшли сліди сигнатур складніших, ніж метанол, органічних молекул. Поки що астрофізики не змогли точно визначити, що це за сполуки. Але відкриття однозначно свідчить про те, що складніші пребіотичні органічні молекули формуються у хмарах пилу та газу ще до народження зір.
Також варто відзначити, що завдяки JWST дослідники вперше змогли оцінити кількість сірки, що знаходиться в крижаних дозоряних порошинках. Її більше, ніж спостерігалося раніше, але менше, ніж загальна кількість, яку очікувалося знайти в Хамелеон I, виходячи з його густини. Це вірно і для інших ключових елементів.
Тепер вчені намагаються зрозуміти, де саме «ховаються» елементи, яких бракує: у льодах, сажоподібних матеріалах або камінні. Їхня кількість у кожному типі матеріалу визначає, скільки з них потрапляє в атмосферу екзопланети, а скільки — у її надра. Своєю чергою, від цього залежить, яким саме шляхом піде формування позасонячного світу, і наскільки він буде придатним для появи життя.
Раніше ми розповідали, що отруйні гази можуть стати індикаторами життя на екзопланеті.
За матеріалами https://www.nasa.gov
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
