Ідеальне сусідство: космічний торнадо вказав на далеку галактику

Астрономи опублікували нове унікальне зображення, отримане космічним телескопом James Webb (JWST). Він зафіксував «з’єднання» близького космічного торнадо та далекої спіральної галактики.

Загадка «космічного торнадо»

У 2006 році телескоп Spitzer виявив об’єкт HH 49/50, який, завдяки своїй характерній спіралеподібній формі, отримав прізвисько «космічне торнадо». Він являє собою т. зв. об’єкт Гербіга — Аро. Такі структури виникають, коли потоки речовини, що викидається зорями, які формуються, врізаються в прилеглі газопилові хмари. Це створює ударні хвилі, що нагрівають матеріал до високих температур. Потім матеріал охолоджується, випромінюючи світло у видимому та інфрачервоному діапазонах хвиль.

Зазнімкований телескопом James Webb об’єкт Гербіга — Аро, на «вістрі» якого розташована спіральна галактика. Джерело: NASA, ESA, CSA, STScI

Хоча знімки Spitzer і прояснили характер HH 49/50, астрономи не були впевнені в природі розмитого об’єкта на верхівці «торнадо». Цю загадку допоміг розкрити телескоп JWST. Його знімки показали, що нечіткий об’єкт насправді — це спіральна галактика. Зрозуміло, їхнє сусідство є уявним. Якщо до HH 49/50 всього 630 світлових років, то галактика віддалена від нас на багато мільйонів світлових років.

Дім новонароджених зір

HH 49/50 є частиною хмари Хамелеон I — одного з найближчих до нас регіонів активного зореутворення, в якому народжується безліч сонцеподібних зір. Найімовірніше, наше рідне світило колись теж сформувалося в одному з подібних «зоряних пологових будинків».

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №6 2021 (187)

До товару

Спостереження JWST допомогли астрономам простежити розташування розпечених молекул водню, молекул чадного газу та заряджених енергією зерен пилу, представлених помаранчевим і червоним кольорами. Також їм вдалося виявити безліч раніше невідомих дрібних деталей у структурі HH 49/50.

Джерело «торнадо» розташоване в 1,5 світлових роках від HH 49/50 (правий нижній кут знімка JWST) і являє собою протозорю класу I. Ця стадія триває від десятка тисяч до мільйона років і характеризується активним поглинанням речовини з масивного диска, що оточує зорю.

Що стосується зазнімкованої JWST галактики, то вона має добре помітну центральну опуклість (синій колір), що є домівкою для старіших зір, а також натяки на наявність спіральної структури. Червоний колір на знімку вказує на теплий пил і регіони зореутворення.

На завершення варто зазначити, нам пощастило, що JWST застав ці два об’єкти в такому вдалому взаємному розташуванні. Протягом найближчих тисяч років край HH 49/50 буде поступово зміщуватися назовні та, зрештою, повністю закриє галактику.

За матеріалами Esawebb

Новини інших медіа
Механік-самоучка з Полтави розрахував політ Apollo 11 на Місяць? Розслідування. ВІДЕО
NASA відмовляється повірити у відкриття позаземного життя на планеті K2-18b
Астрономи знайшли «дволикі» білі карлики
K2-18b: найкращий кандидат на позаземне життя?
Всесвіт у долонях: Chandra створила 3D-моделі зір та наднових для друку
На світлину Google Earth випадково потрапив пролітаючий супутник Starlink від SpaceX
Антикітерський механізм для передбачення астрономічних явищ міг бути бракованим
Космічний радіодетектор може знайти темну матерію протягом 15 років
Жіночий екіпаж астронавток Blue Origin викликав несамовиту бурю ненависті
Невидимий ворог скарбів науки: хто викрадає вуглецеві секрети астероїдів