15 лютого 1564 року в італійському місті Піза народилася людина, якій судилося назавжди змінити наші уявлення про космос і Всесвіт. Її звали Галілео Галілей.
За своє довге життя Галілей зробив безліч фундаментальних відкриттів, заклавши основу сучасної астрономії та механіки. Але, як це часто буває з великими людьми, з його ім’ям пов’язана ціла низка міфів і міських легенд. На честь 460-ї річниці від дня народження великого італійця ми б хотіли розібрати найпопулярніші з них.
Галілей скидав предмети з Пізанської вежі
Одна з найвідоміших історій, пов’язаних із Галілеєм, полягає в тому, що він скидав предмети зі знаменитої Пізанської вежі. Вчений робив це не заради розваги, а щоб перевірити вчення Арістотеля, згідно з яким час падіння залежить від маси. Стверджується, що Галілей скинув із вежі дві кулі різної маси — й вони впали одночасно. Так він і спростував теорію Арістотеля.
Сам Галілей ніколи не писав про те, що скидав щось із Пізанської вежі. У його книзі «Про рух» описано лише уявну ідею подібного експерименту.
Історія про те, що Галілей скидав предмети з Пізанської вежі, уперше з’явилася в біографії Галілея, написаній його учнем Вінченцо Вівіані в 1654 році — через 65 років після того, як передбачуваний експеримент відбувся, і 12 років після смерті самого Галілея. Тому більшість істориків науки зараз вважають, що це справді був лише уявний експеримент, який насправді не проводився.
Галілей винайшов телескоп
Ще одна пов’язана з Галілеєм популярна помилка полягає в тому, що багато хто вважає саме його винахідником телескопа. Але це не так. Перша письмова згадка про телескоп датована 1608 роком. Тоді окулярний майстер Іоанн Ліпперсгей із Нідерландів спробував отримати патент на зорову трубу. За кілька тижнів інший голландський майстер із виготовлення приладів Якоб Метіус, також подав заявку на аналогічний патент.
І той, і другий отримали відмову, оскільки на той момент підзорні труби були вже досить добре відомі, тому вони не могли претендувати на лаври їхніх винахідників. Дослідження істориків свідчать про те, що перші подібні оптичні пристрої з’явилися ще 1605 року, а можливо, навіть і раніше.
Сам Галілей почав експерименти з лінзами 1609 року, коли до нього дійшли чутки про винахід голландських майстрів. Його перший телескоп мав лише трикратне збільшення, але надалі італійському вченому вдалося поліпшити конструкцію та побудувати потужніші телескопи, що мали збільшення від 20 до 33 разів.
Галілей першим використав телескоп для астрономічних спостережень
Нехай Галілей і не винайшов телескоп, але він був першим, хто використовував його для астрономічних спостережень, адже так? Ні, це теж хибна думка. Насправді перше підтверджене астрономічне спостереження датоване 5 серпня 1609 року, коли англієць Томас Герріот зробив замальовку Місяця. Галілей же вперше направив телескоп у небо 30 листопада 1609 року.
У багатьох, напевно, виникло закономірне запитання. Якщо Галілей не був першим, чому весь світ знає, хто він такий, тоді як ім’я Герріота відоме лише вузькому колу істориків і астрономів? Але все досить просто. Річ у тім, що Герріот ніколи не публікував результати своїх досліджень і про них знало лише кілька його друзів. Галілей же, навпаки, доклав усіх можливих зусиль, аби про його революційні відкриття стало відомо всьому світу. Саме тому космічні апарати та навігаційні системи називають на честь італійського вченого, а не на честь Томаса Герріота.
Галілей був спалений інквізицією
Ганебний процес над Галілеєм, що відбувся 1633 року, увійшов в історію як один із найбільш хрестоматійних прикладів гонінь на вчених із боку церкви. Італійцю закидали за провину публічну підтримку геліоцентричної системи світу Миколи Коперника, яку католицька церква 1616 року засудила як єретичне вчення.
Однак, всупереч поширеній помилці, Галілея не було спалено на вогнищі. Після того, як учений відрікся від своїх поглядів і покаявся, його засудили до довічного ув’язнення у в’язниці, яке незабаром замінили на домашній арешт і довічний нагляд інквізиції.
Хибна думка про те, що Галілея стратила інквізиція, найімовірніше, пов’язана з трагічною долею іншого італійця — Джордано Бруно, який проповідував учення про нескінченність Всесвіту та множинність світів. Його справді спалила інквізиція 1600 року.
Галілей вимовив: «І все-таки вона крутиться!»
Мабуть, найзнаменитіша історія про Галілея свідчить, що після завершення суду та зречення теорії Коперника він вимовив: «І все-таки вона крутиться!» (E pur si muove!).
На жаль, попри всю красу цієї фрази, майже напевно це лише легенда. Вперше її приписали Галілею 1757 року (тобто через 124 роки після суду). У 1911 році фраза була знайдена на картині, що зображає Галілея у в’язниці (там вона видряпана вченим на стіні тюремної камери). Тривалий час вважалося, що полотно було створено в середині XVII століття, що частково підтверджувало правдивість історії. Але зараз багато істориків вважають, що насправді картину написали лише в XIX столітті, коли легенда вже була добре відома.
Але навіть якщо Галілей ніколи не вимовляв таких слів, вони досить непогано передають його ставлення до минулого судилища. Попри показне зречення, вчений не змінив своїх поглядів і до кінця життя був переконаний у правильності геліоцентричної системи.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
