Хмарно, можливі опади у вигляді міжзоряного пилу

На цьому зображенні, отриманому Дуже Великим телескопом Європейської Південної обсерваторії (ESO VLT), ми можемо побачити емісійну туманність RCW 36 (Gum 20). Вона розташована на відстані 2300 світлових років від Сонця в сузір’ї Вітрила і являє собою один із найближчих до нас регіонів активного зореутворення.

Емісійна туманність RCW 36. Джерело: ESO

Світлина демонструє складне переплетення яскравих хмар міжзоряного газу, розсипи молодих зір, що їх іонізують, а також характерні вугільно-чорні плями та волокна. Саме в останніх і відбуваються процеси зореутворення. Темні області складаються переважно з молекулярного водню та космічного пилу. Під дією різних чинників речовина в них може почати ущільнюватися, що призводить до гравітаційного колапсу та народження нових зоряних систем.

Зображення туманності було отримано за допомогою встановленого на VLT спектрографа FORS у межах програми «Космічні скарби ЕSO» — освітньо-просвітницької ініціативи, метою якої є знімкування цікавих, загадкових або просто красивих об’єктів південного неба. Знімкування зазвичай проводиться в той час, коли телескопи через ті чи інші причини не в змозі повноцінно здійснювати заплановані спостереження. Проте всі отримані дані можуть використовуватися в наукових цілях і доступні астрономам через Науковий архів ESO.

За матеріалами https://www.eso.org

Новини інших медіа
Всесвіт виявився складнішим і заплутанішим, ніж думали вчені
Галактичний дисбаланс: давня радіація «вбивала» планети в зародку
Різноманітність під ударом: NASA опинились під тиском нових указів адміністрації Трампа
Курйоз із Tesla Roadster у космосі виявив «діру» в захисті Землі від астероїдів
Зонд Ейнштейна виявив загадковий космічний вибух
Менше за Місяць: астрономи знайшли сліди найменшої екзопланети
Не кам’яні й не водні світи: астрономи виявили два «проміжні» мінінептуни
Hubble вперше помітив формування джета у квазара
NASA розробила самовідновлювані колеса для екстремальних умов Марса
Загадка мертвої галактики: швидкий радіосплеск збентежив астрономів