Гігантська зоря вивергається, наче вулкан, і зникає з поля зору

Одна із зір-надгігантів з невідомих причин втрачає свою яскравість. Науковці проводять дослідження і вважають, що причина у виверженні маси частинок, які затьмарюють світло.

Гігантська зоря
Гігантська зоря. Джерело: theplanets.org

Зоря RW Цефея

Астрономи з масиву радіоантен CHARA Array Університету штату Джорджія отримали перші великі зображення масивної зорі, відомої як RW Цефея, яка нещодавно пережила дивну подію згасання. Зображення дають нові підказки про те, що відбувається навколо масивного світила, розташованого приблизно за 16 000 світлових років від Землі.

Детальні зображення і спостереження, а також інтелектуальні алгоритми, створені командою вчених, вказують на грандіозне виверження газової хмари з RW Цефея, яке заблокувало велику частину зоряного світла. 

Минулого року науковці були здивовані згасанням величезної зірки, яка є прикладом «холодного гіпергіганта» — зорі, яка виросла до величезних розмірів, коли наблизилася до кінця свого життя. RW Цефея настільки велика, що якби її розмістити на місці Сонця, зовнішні шари її сягали б за орбіту Юпітера.

Старі зорі демонструють варіації світимості, які пов’язані зі змінами в їхніх зовнішніх шарах. Зазвичай ці зміни невеликі, тому вчені були вражені, коли астрономи Вольфганг Фольманн і Костантино Сігісмонді оголосили, що RW Цефея різко потьмяніла за попередні кілька років. До грудня 2022-го яскравість досліджуваної зорі зменшилася приблизно до третини від її нормальної яскравості, що є безпрецедентним падінням. Науковці прагли з’ясувати, що спричинило таке сильне затемнення.

Додаткові спостереження

Масив CHARA складається з шести телескопів, розташованих в історичній обсерваторії Маунт-Вілсон у Каліфорнії. Вони розміщені на вершині гори, щоб діяти разом, як один величезний інструмент. Поєднання їхніх оптичних можливостей дозволяє бачити деталі дуже крихітних об’єктів у небі, приблизно в 30 разів менших, ніж найбільші зі звичайних «тарілок».

Спостереження CHARA показали, що зоря не має правильної форми. Для того, щоб зробити зображення з повною деталізацією, знадобилися спеціалізовані комп’ютерні програми, створені доцентом астрономії Університету штату Джорджія Фаб’єном Бароном.

На остаточних знімках видно світило, на якому відбуваються рухи зовнішніх шарів, що створюють менші і яскравіші плями на його поверхні. Крім того, вигляд зорі значно змінився за 10-місячний період спостережень, що збігся з переходом від її найслабшого стану до повільного відновлення до колишньої яскравості.

Грандіозні спалахи

Остаточно картина явища була розкрита завдяки додатковим спостереженням RW Цефея, які зробила аспірантка Університету штату Джорджія Кетрін Шепард в обсерваторії Апач-Пойнт в Нью-Мексико. Шепард використовувала спеціальну камеру для запису світла, що йде від зорі, від видимого до інфрачервоного діапазону, і ці вимірювання показали, що згасання було набагато більшим у видимих кольорах у порівнянні з інфрачервоними. Це свідчить про те, що зоряне світло було затьмарене мікроскопічними хмарами пилу, які блокують видимість зорі.

У сукупності ці спостереження вказують на те, що зоря RW Цефея пережила величезне виверження, яке випустило гігантський згусток газу. Коли хмара віддалялася, вона охолоджувалася і створювала рої пилових частинок, які ефективно блокували велику частину зоряного світла. Тепер, коли хмара віддаляється, ми знову починаємо бачити світило та його неспокійне оточення.

За матеріалами phys.org

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine