Місія Dragonfly все ближче до реальності. NASA вже уклала з компанією SpaceX угоду щодо її запуску ракетою Falcon Heavy. Очікується, що в космос вона стартує 2028 року, а вже 2034-го дістанеться супутника Сатурна Титана.
Ракета Falcon Heavy запустить Dragonfly
NASA уклала з компанією SpaceX контракт на запуск місії Dragonfly до супутника Сатурна Титана. Вартість запуску складе близько 256 млн доларів. Ракета-носій Falcon Heavy відправить роторний апарат і посадковий модуль на шляху до Титана в 2028 році, якщо все піде за планом і місія прибуде на Титан в 2034-му. Dragonfly — це астробіологічна місія, призначена для вимірювання наявності різних хімічних речовин на холодному супутнику.
Dragonfly стане другим апаратом, який відвідає Титан, після зонда Гюйгенса та його короткого візиту у 2005 році.
Титан примітний тим, що це єдине тіло, окрім Землі, на поверхні якого є рідини. Ці рідини — вуглеводні, а не вода, хоча на поверхні можуть бути поверхневі відкладення водяного льоду від зіткнень або кріовулканічних вивержень. Дослідники вважають, що на Місяці також присутні пребіотичні хімічні речовини, що робить його привабливим об’єктом для вивчення того, наскільки далеко могла просунутися пребіотична хімія.
Титан сприятливий для польотів із двигуном; його атмосфера щільна, а гравітація слабка, порівняно із Землею. Dragonfly — це октокоптер, великий квадрокоптер із подвійними роторами, який може скористатися перевагами сприятливих для польотів умов Титана. Він рухатиметься зі швидкістю близько 36 км/год (22 миль/год) і працюватиме на радіоізотопному термоелектричному генераторі (RTG), типі двигуна, перевіреному в численних місіях. Апарат спроєктований із резервом, він може втратити один із двигунів або роторів, але продовжуватиме функціонувати.
Цілі місії Dragonfly
Dragonfly опиниться біля об’єкта на Титані під назвою Шангрі-Ла, на схід від місця, де сів зонд Гюйгенс. Шангрі-Ла — одне з трьох великих піщаних морів поблизу екватора місяця.
Ціль Dragonfly — ударна структура Селк, що розташована біля краю Шангрі-Ла. Селк — це молодий ударний кратер діаметром близько 90 км (56 миль), в якому є басейни розплаву, місця, де рідка вода й органіка могли змішуватися разом, утворюючи амінокислоти або інші біомолекули. Dragonfly спочатку сяде на дюнах поблизу структури, а потім почне досліджувати регіон і його хімічний склад.
Особливості кратера Селк
Селк — це дюнний кратер, і в статті дослідники зазначають, що дюнні кратери багатші на органіку, ніж рівнинні, й фактично майже повністю складаються з органіки. Однак густа атмосфера Титана ускладнює спостереження, і ці висновки випливають з інтерпретації альбедо та випромінювальної здатності.
Згідно з дослідженнями, Селк та інші дюнні кратери, можливо, спочатку мали більше водяного льоду, але переважна його частина була еродована. Проте водяний лід існував протягом тривалого періоду, і Dragonfly прямує до Селка, щоб дослідити хімічний склад кратера та спробувати визначити, чи взаємодіяли вода й органіка і чи вдалося досягти якогось прогресу в пребіотичній хімії.
Посадковий апарат Dragonfly
Dragonfly летітиме до Титана шість років, і щойно він прибуде на орбіту, стартова капсула відокремиться від крейсерського модуля. За допомогою аерооболонки та двох парашутів посадковий апарат витримає приблизно 105-хвилинний спуск. Приблизно на висоті 1,2 км над поверхнею посадковий апарат розгорне свої полози й, спираючись на дані лідара і радара, здійснить автономну посадку.
З місця посадки Dragonfly розгорнеться і здійснить серію польотів довжиною до 8 км (5 миль). У цьому регіоні різноманітна геологія, і протягом ночей Титана, які тривають близько 8 земних днів або близько 192 годин, апарат візьме зразки, а потім проаналізує їх. Після цього він попрямує до кратера Селк.
Титан — важливий об’єкт астробіології в нашій Сонячній системі й, на відміну від замерзлих океанічних супутників Європи та Енцелада, він не має додаткових труднощів у прокладанні шляху крізь товстий шар льоду, перш ніж можна буде дослідити його потенційно біологічне середовище.
За матеріалами phys.org
